Євген ОНОФРІЙЧУК. Обмін

Я вп’яте чи вшосте прийшов в дім мерців.

Серед ночі босоніж ходив кладовищем.

Споглядав на хрести, плити могильні.

Дивився на тінь свою в променях ночі.

Шукав те, що не бачуть людські очі.

Чекав я годину, і дві я чекав,  (більше…)

Позначки:, , ,

Анатолій МАРУЩАК. Прогулянка по життю у готичному місті

Люди думали, що герой скинув кайдани, а насправді  він їх загубив,коли дивився, як орел дратує крилом піднебіння неба. Вибору не було, і  він повів людей за собою,і  навчився жити без кайданів. Він дивився на сонце,як вміють тільки орли – око в око. Він довго йшов і  вийшов на пенсію. Він був звичайного зросту, але, коли піднімав руку до сонця, наставало затемнення острова. Одного разу рука не опустилась, і  він закам’янів – перетворився на пам’ятник. Відтоді  навіть орел не міг опустити тінь на острів. А люди час від часу згадували сильну руку героя і ховались в тіні  спогадів. Чомусь у такі хвилини вони чули дзвін старих кайданів, які  скинули… чи загубили…  (більше…)

Позначки:, , ,

Юрій ОРЛОВСЬКИЙ. Я йшов…

Я йшов уздовж кладОвища поночі,

Яким же довгим був цей випадковий шлях,

Невимушено відвертались очі,

Але в горлянку учепився страх.

 

Скажу вам чесно, що тоді не думав,

І монолог про вічне не завів,  (більше…)

Позначки:, , ,

Соломія БУРБУЛЕВИЧ. Кінець Одіссеї

Боятись світу чи себе боятись?

Чи знаєш, що ховається в тобі?

Ти все шукав щось й марно утікаєш,

Бо тінь минулого наздожене, повір…

 

Запах лаванди увійшов в кімнату,

Від страху руки то німіють, то тремтять  (більше…)

Позначки:, , ,