Аліка ЛУЦКОВСЬКА. Зачаття й забуття

Я і ти

Крик і мовчання

Знайди мене

В пітьмі…

В моїх словах розчарування

Твої ж вуста німі 

Як довго ще?

Брехня й зізнання

І байдуже

Навколішках чи птахом в небесах

Моє життя – це покарання

Хто я?

Скажи, бо я загублена в чужих думках

Сховай мене

Нажива і вигнання

Сьогодні я рабиня, завтра – непорушний кат

І так щодня – нове обличчя,

Роздуми й бажання

Моє життя всього лиш циферблат…

З тобою зАвжди –

В смутку і надії

Я наречу тебе «моє дитя»

Ти посміхнешся й затріпочуть вії

Бо, я – твій витвір

Зачаття й забуття

Хто ти?

Натхнення, примха чи страждання?

Та байдуже

Я поштую твоїх мерзот щодня

Мистецтво – це поневіряння

Чим далі, то все ближче западня…

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *