Анна ЛЮДНОВА. За межею

там, за межею,

на неї чекав

спокій.

вартуючи нових

тваринним інстинктом

спонукаючи жадати більшого. 

 

там, за землекраєм,

лунали барабанні

занепокоєні мовчанням

потойбіч

криві звуки.

 

лихого

супровід музичний.

 

кривавими руками

не своїх.

 

там, за межею,

гукали мавки й лісовик

зайти за браму зітхання

піднебесного, гіркого.

 

людьми покинутих потерчат

між небом і землею.

де крові вже немає

 

чекали.

 

у просторі мовчання

між рядків.

 

де я?

де ти?

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *