123...Остання

Олександра РОДИГІНА. Хазяїн сірого кенотафу*

Там на пагорбі стоїть великий дім – кам’яниця сіра і пуста

А в хазяїна її рішучий крок та скорботно зімкнуті вуста.

Прийде день – як вітер восени, промайне він в тебе на шляху

Не дивись ніколи йому в слід, бо інакше статися гріху.

Мармурова шкіра, чорний плащ – ти його не сплутаєш ні з ким

Буде крижана його рука, але голос видасться терпким.  (більше…)

Позначки:, , ,

Аліка ЛУЦКОВСЬКА. Зачаття й забуття

Я і ти

Крик і мовчання

Знайди мене

В пітьмі…

В моїх словах розчарування

Твої ж вуста німі  (більше…)

Позначки:, , ,

Анна ЛЮДНОВА. За межею

там, за межею,

на неї чекав

спокій.

вартуючи нових

тваринним інстинктом

спонукаючи жадати більшого.  (більше…)

Позначки:, , ,

Проводиться 2-й Міжнародний Літературний Конкурс «МІСТО ПОЕЗІЇ»

Міжнародна Культурна Асоціація «Академія Літератури, Мистецтва, Просвітництва
IL VOLO E LA VOCE DELLA GRU / ПОЛІТ І КЛИЧ ЖУРАВЛЯ»
В рамках Літературно-Музичного Фестивалю
«МИР & УКРАЇНА»

Проводить 2-й Міжнародний Літературний Конкурс
«МІСТО ПОЕЗІЇ»
для високохудожніх літературних творів в жанрі поезії, чотирма мовами: українською, англійською, італійською, російською.

Девіз Конкурсу:
«Справжня література – ніби надія: не має ні кордонів, ні горизонтів; ані віку, ані забуття», – В. Ж.
Місце і термін проведення: місто Горішні Плавні – Україна  (більше…)

Позначки:, , , ,

Яна ЛІЛЛ. Що прийшло із землі, у землю піде…

(Що прийшло із землі, у землю піде)

Ти ковзаєш пальцями наче гігантська медуза

На прозорих клавішах роздряпаних днів

(Що прийшло із землі, у землю піде)

Із рота сипеться пісок звуків

Я сиджу та слухаю  (більше…)

Позначки:, , ,

Оксана МАЗУР. Місяцівна

Як підбор черевичка нагостро дзюравить стежину,

Плач конвалії гасне, його не почує землиця.

Дика панночко, гадино віща, вполюєш мисливця,

Місяцівно облесна, розмітиш довірливу спину.

 

– О юначе терновий, ти пощо блукаєш лісами?

Сіє папороть сниво, зростають керваві суниці, –
(більше…)

Позначки:, , ,

Аня МОРРІСОН. Туди не ходять більше кораблі…

Туди не ходять більше кораблі,

І осторонь тримаються надії.

Як згаслі вогнища забутої землі,

Поринули у небуття месії.

 

Кити торкаються плавцями ран Землі,

Рятують співами людей від горя.  (більше…)

Позначки:, , ,

Людмила ВЕСЕЛА. А під стомленим сонцем…

а під стомленим сонцем ще серпень запечений висне

в склепах саду його перезріло красиве й корисне

під безоднею неба вовтузиться світ комашино

а із дівчинки літньої спішно втікає дитина

та – вчорашня – іще свого скейта сідлатиме вперше

у сусідськім саду обриватиме чорні черешні  (більше…)

Позначки:, , ,

Віктор ГРЕБЕНЮК. Білий голуб

Боже, допоможи моїй бідній душі.

Останні слова Едгара По

 

Я думав, війна закінчиться, коли прочитаю Псалтир.

Коли десять разів прочитаю Псалтир, перемежований молитвами,

і ще десять тисяч таких, як я, читатимуть в унісон Книгу псалмів тими тривожними вечорами.

Проте не змінилось нічого.  (більше…)

Позначки:, , ,

Лілія ВОЙТКІВ. Світанок

міріади коників-стрибунців

ціляться тобі в руки

ціляться тобі в ноги

з руки чи ноги ти їх струсиш

а в груди вони провалюються

не личить дівчині у своїх 20

мати таку пустку в грудях  (більше…)

Позначки:, , ,

123...Остання