Олександр МАГУРІН. Шалена фізика

Магічний код, що охрестили словом,

Душа Творця в безодню прокричала,

І всіх основ заклалися  основи,

І всіх начал відбулися начала…

 

Небесна сфера  розгорта сюжет –

Зірки в пташині купчаться базари, 

Іскрять хвости болідів і комет,

Салютами спалахують квазари.

 

То в безкінечність бавиться Творець,

З нічого Всесвіту розкручує спіралі,

А потім бгає  знов, мов папірець,

Хова  в ніщо всі неосяжні далі.

 

Всім диригує фактор пустоти,

Де не існують жодні координати,

Де всі відсутні відстані й кути,

І в безліч вимірів є змога поринати.

 

Тунелі їх всім сенсам навпаки

На все наклали дотики сукупні –

В мікрон вмістились світлові роки,

Парсеки спресувалися  в секунді.

 

За межами уявлень і понять,

За обрієм теорій всіх і практик

У крихітному атомі киплять

Мільярди галопуючих галактик.

 

У шабаші непізнаванних рацій

З  розтрощеного  простору і часу

Давильні всюдисущих гравітацій

Вичавлюють енергію і масу.

 

Досягши забороненой сполуки,

Нуль абсолютний і критичний стан

Ламають  вщент підвалини науки

Мінливістю усталених  констант.

 

Понищені стабільності догмати

У ентропій пекельному котлі,

Йдуть в небуття всі шкали й циферблати,

Спливаючи картинами Далі.

 

Кінець в початку першістю зроста –

Являє Мебіус і зникле, і присутнє,

Змією час ковта свого хвоста

І розчиня в минулому майбутнє.

 

Світ, недосяжний зору і перу,

Фантазіями марень одержимий,

Веде мільйонходову хитру гру

В лице і виворіт одної одежини.

 

Гармидер хаосу все вихором змішав –

Тасує білий світ і чорні діри,

І ті куточки, де живе душа,

Де оселились почуття і віра.

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *