Чорна ГЮРЗА. Темним колом очерчено простір вкруг мене

Темним колом очерчено простір вкруг мене,

Відчуваю себе ніби крізь скло, ніби крізь погляд,

Хтось другий, невідомий – проте занадто аж сильний,

Мною грається ніби сонцем крізь скельце – небезпечна гра,

І я знаю, що граючись мною,

Колись блисну як сонце крізь скельце, обпалю і погляд, 

І очі, і думки твої їдливі, занадто небезпечна гра.

 

Темним колом очерчено простір вкруг мене,

Відчуваю себе ніби крізь скло, ніби крізь погляд,

Коли бридне дивитись на мене, до мене входить наглядач,

Б’є мене в обличчя, кров струмує за шиворіт,

Чоботями по печінках, по ребрах,

Харкаю кров, і учорашній тютюн на підлогу бетонну,

Кашляю, мов відголос набата вчорашнього,

А він дивиться у мої очі, і говорить про тлінність,

І дивовижу барв від мене,

Потім обертається на виході:

Тільки спробуй наволоч противитись цьому,

Я тебе зіб’ю до самих кісток,

Дивись – тут тобі навіть протиставити впроти себе нічого,

Ти собі впроти, в іншому куті кімнати не поставиш нікого,

Через відсутність кутів у кімнаті,

І сміявся голосно, і бив дверми коли закривав наче мною об чоботи,

І ще довго чув в коридорі відголоси йоро сміху, і слів

Про кути в кімнаті..

 

Темним колом очерчено простір вкруг мене.

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *