Микола ГУМЕНЮК. /серце-гїд/

пам’ятаєш

моя скажена рука

борсалась у пащі собаки твоєї

кудлаті пальці лоскітливо гладили

обплітали сухо жилами

стерті ясна нігтів 

 

байдуже яка рука

тоді наливалася слиною

байдуже з якої піни

видибала ручна кіприда

коли тепер зоставсь

чотирипалий

 

вареники чи pierogi

шлунок не бачить

мізинець чи великий

собачий шлунок не запам’ятає

чи може дати другу руку

аби забрати вперте серце

 

давай лічить на пальцях

цього не дам й цього не дам

цього не дам і цей не дам

а цей собако

гам

 

у твоєму дворі

діти пісню склали

був хлопчак чотирипалий

п’ятий зрізали з ноги

прикрутили п’ятий палець

ну й дивак ги-ги ги-ги

 

мені байдуже

маю в шлунку серце

і по два мізинці

на кожній руці

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *