Вікторія ФЕЩУК. Свята вечеря

Сніг повертається в небо

ти не вертаєшся

в тебе

тіла немає

кості немає (своєї)

божих собак годувати. 

 

Що з тебе взяти,

людино?

ні глини, ні диму,

ні голосу.

голос загус у горлі

криком сухим червоним

голос зогнив під шкірою

разом із вірою

аж потемніло довкола.

 

А сніг

сніг повернувся

нібито в небо

нібито винним

чудо воістину!

 

чудо!

сніг у вино!

дайте долоні!

дайте по три із хати

(відріжте на віру)

з кожної стане зірка!

з кожного пальця масного –

промінь

світло густе поживне

дивне-

є диво.

 

Виють господні пси

піють господні півні

нині і прісно

пісня небесна ллється

доки достатньо м’яса

твого.

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *