123...Остання

Вікторія ПТАШИНСЬКА. Лист

Сховає валізу

З мереживом спогадів,

Із сторінками зітлілих думок.

Залишить тільки інструкцію з догляду:

Хай пил та іржа заб’ються в замок.

 

І Анна поїде.  (більше…)

Позначки:, , ,

Ліна БІЛА. Коли ліплять вареники…

коли ліплять вареники пальцями не музиканта,

тарабанять по ребрах стола ще не вивчені ноти –

неодмінно у тебе повірять, а перш за всіх мама,

що надії свої покладає, як медом у соти

 

і хоча, може, з того сьогодні нічого не вийшло,

пам`ятаю, що сі западає в низькому регістрі.
(більше…)

Позначки:, , ,

Олена СТЕЦЕНКО. Носферату

Серед загубленого лісу,

На скелі, вищій від небес,

Палац Його ковтає сизу

Імлу, що вкрила замок весь.

 

Він нищить подихом гарячим,

Він поглядом вбиває наче.  (більше…)

Позначки:, , ,

Олександр МАГУРІН. Шалена фізика

Магічний код, що охрестили словом,

Душа Творця в безодню прокричала,

І всіх основ заклалися  основи,

І всіх начал відбулися начала…

 

Небесна сфера  розгорта сюжет –

Зірки в пташині купчаться базари,  (більше…)

Позначки:, , ,

Ірина СІПКО. Три кроки

Лишаю в нічному повітрі криваві сліди.

Забули про мене і думають, що все минулось.

Я поруч: у тінях, у світлі, у краплях води.

Зі світу померлих помститися в цей повернулась.

 

Один. Я дарую їм шанс пригадати свій гріх.

Поєднані душі їх міцно нитками розплати.  (більше…)

Позначки:, , ,

Василь МАЛИШКА. Равлик

Ти підіймаєшся вгору равликом.

Як добре, що не озираєшся по боках,

Не бачиш Фібоначчі черепашки своєї,

Своїх вушок-кавових зерен і не довіряєш

Дзеркалам і шурхотам вітру.

 

Ти підіймаєшся вгору, бодай там виявиш (більше…)

Позначки:, , ,

Юлія КРОПИВ’ЯНСЬКА. Застигла форма в самотній своїй кімнаті

Застигла форма в самотній своїй кімнаті.

Це я – стуливши повіки, дивлюся,

як постають і зникають світи, незрушна в кожному з них.

 

Дослухаюсь, як ніби далеко-далеко

стукає серце, гупає глухо в підлогу.

Та насправді нема його. Лиш відлуння тексту,  (більше…)

Позначки:, , ,

Юлія ОМЕЛЯНЕНКО. Спустошена душа

Тихесенько, ледь чутно, стареньке піаніно

Ллє музику додолу, на вицвілий паркет.

У цьому домі спогадами обклеєні всі стіни,

Але давно згубився у часі їх сюжет.

 

Тут майже непомітно тріпочуть сірі  тіні,

В повітрі зоставляючи лиш пилові сліди.  (більше…)

Позначки:, , ,

Олександр ВЛАСЕНКО. Досвід

Сьогодні вранці

Я – помер.

Два…

Навіть, три рази

Миттєві.

А вчора – раз лише,  (більше…)

Позначки:, , ,

Володимир МАРЧУК. Кат

Потушив камін холодний вітер з льодом

Та моя душа горіла сіркою Содому

Глушили відчаю найважчий крик лиш стіни дому

І душі тих, хто замучені є мною

Жалили розум та рвали на шмаття

Свідомість не протруєну вином  (більше…)

Позначки:, , ,

123...Остання