12

Вільям БЛЕЙК. Зле дерево

я був од друзів дуже злий

лиш відказав: ви всі казли

a розлютивсь від ворогів

то мовчки я плекав свій гнів

 

зрошав сльозами день і ніч

або жахався віч у віч  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Володимир БУХАНЕЦЬ. Ми з вирію пішли охоче

*

пхну стежкою. стирчать обабіч

шістнадцятого року бур’яни

гуркоче товарняк. оксана бабич

заховує кишеню під штани

 

ми шось як не на дамбі східній

мала отут моє домів  (більше…)

Позначки:, ,

Перший всеукраїнський фестиваль «Сучасна українська проза» – 10 вересня у Харкові! Запрошуємо всіх!

10 вересня о 17:00 в центральному парку ім. Т. Г. Шевченка м. Харкова відбудеться Перший всеукраїнський фестиваль «Сучасна українська проза».  (більше…)

Позначки:, , , , , ,

Валентина ЗВОНАРЬОВА. Ти маєш право мовчати

 Зрада і вірність

 

Майже кожна жінка хотіла би берегти вірність,
проблема лише  в тому,
щоб знайти чоловіка,
для якого б можна було би її берегти.

(Марлен Дітріх)

Інколи мені хочеться тебе зрадити… Безжально. Безсоромно. Безповоротно.  (більше…)

Позначки:, , , ,

Марина ВАРИЧ. Флейта для Марти

1

Марта сиділа на диванчику першого поверху фешенебельного ресторану на Подолі і не зводила очей з флейтиста. Флейтиста звали Тимофій Лисюк. Але всі знали його під сценічним ім’ям Амадор. Сьогодні Амадор грав композиції Маріконе в столичному ресторані по вулиці Братській. Цей концерт був благодійний і грав флейтист на запрошення власниці закладу Аліни Стрижук. Зібрані гроші планувалося передати на лікування дітей, хворих лейкемією.  (більше…)

Позначки:, , ,

Надія ГРИЦАК. Літо на межі божевілля…

Літо на межі божевілля,

Усміхається сліпо і грішно

Катує свідомість спекою

І ще більш градусним злетом.

Літо на межі божевілля

(незабаром йому кінець),  (більше…)

Позначки:, , , ,

Готична «ПО»езія: вірші переможців конкурсу

І місце

 

Олександр СОЛОДАР

* * *

З буднів

граніту

вирубую

губи…

очі…

думки…  (більше…)

Позначки:, , , , , , ,

Конкурс готичної “ПО”езії: переможці

В душу спокій і наснага увійшли, зросла відвага, –
“Пане, – мовив я, – чи пані, не хвилюйтеся дарма…”

(Едгар По)

Отже, вітаємо!  (більше…)

Позначки:, , , , , , ,

Роксолана ЖАРКОВА. Вона каже

Вона каже: люби мене – боли мене – видихай мене (коли можеш) з легень.

Бо навіть якщо мій голос колись затихне в коридорах твоїх пам’ятей і судин.

І вкриє мене листям пронизливий вітряний осені день.

Тоді навіть Бог відчує, що він один.

Вона каже: люби – боли – видихай! Коли навіть так,

Завтра почнеться нині й ти не встигнеш зібрати усіх речей.  (більше…)

Позначки:, , ,

Марина ВАРИЧ. Львівська вілла Микити Хмелькова

Нікіта Хмельков не любив, коли його називали Микитою. На Донбасі  його так ніколи й не називали. Там він завжди був Нікіта, а тут, у Львові, як зурочили, Микита, Микита. Та який з нього Микита?

– Нікіта звучіт кручє, – казав він по телефону своїй дівчині, яка ще не перебралась до Львова і тимчасово осіла в київському готелі «Козацький» на Майдані Незалежності. – Знаєш, еті бандеровци настирниє. Оні  і нас с тобой свой язик виучіть застав’ят. – Нє думай, шо ти – Даша, ти тєпєрь – Дарка.

Даша супилась і кривилась, їй не хотілося бути Даркою. У Львів її теж не особливо тягнуло. Вона думала лишитися в Києві, навіть якби це загрожувало їй розривом з Нікітою.  (більше…)

Позначки:, , , ,

12