Роксолана ЖАРКОВА. Вона каже

Вона каже: люби мене – боли мене – видихай мене (коли можеш) з легень.

Бо навіть якщо мій голос колись затихне в коридорах твоїх пам’ятей і судин.

І вкриє мене листям пронизливий вітряний осені день.

Тоді навіть Бог відчує, що він один.

Вона каже: люби – боли – видихай! Коли навіть так,

Завтра почнеться нині й ти не встигнеш зібрати усіх речей. 

Пам’ятай мене, навіть якщо ти старець чи жебрак,

Навіть якщо в тебе ґудзики замість очей,

Навіть коли ти чекаєш нікого й ніде.

Навіть коли в тебе ні сліз, ні провин.

Вона каже це знову і знову, аж поки він тихо піде.

Щоби її Бог відчув, що він дійсно один.

Вона каже:

люби мене –

боли мене –

видихай…

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *