назад

Наталія МЕЛЬНИК. Я дякую тобі…

Я дякую тобі

За зустрічі й розлуки,

За тихий плин думок

І шквал бездумних слів,

 

За кожен новий день,

За твої теплі руки,  (більше…)

Позначки:, , ,

Наталі ПАРРЕЛ. Той день

Той день був якимось дивним. Точніше, дивною була і ніч, що передувала тому злощасному дневі і тому страшному вечорові.

Прокинувшись о шостій ранку з присмаком крові у роті, без наявних на те причин, я не звертаючи уваги, заварила міцної кави, і слідкувала з вікна за першими перехожими, що поспішали на роботу, переплигуючи через добрячі снігові намети. Останні два тижні і шматок до рота не ліз, жила за рахунок кави і еклерів з пекарні подружки. Голова була ніби з похмілля, ще і похмурість неба не додавала настрою, а на носі уже сидів Новий Рік. Звичайно вона боліла, я усю ніч чула дивний дзенькіт, котрий здавався досить знайомим та джерело його походження так і не вдалось виявити. Спершу, звук ледь чутно різав слух, ніби на вулиці щось розсипалося. Раз я пропустила повз вуха, через декілька хвилин знову повторився, а потім ще раз і ще, і ще. Інтенсивність звука наростала. Дійшло до того, що здавалося ніби це брязкає під ліжком. Злякавшись, я увімкнула нічник і сиділа досить довго, допоки втома не перемогла – я заснула. Тому туманний погляд та заплутані думки йшли, очевидно, у комплекті до веселої нічки.   (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

назад


Наша кнопка ///