Наталія МЕЛЬНИК. Я дякую тобі…

Я дякую тобі

За зустрічі й розлуки,

За тихий плин думок

І шквал бездумних слів,

 

За кожен новий день,

За твої теплі руки, 

За правду без прикрас

Та лаврових вінків.

 

Коли життя промчить,

Мов швидкоплинна річка,

Розмивши береги,

Знесе усе  ущент.

 

Залишиться лиш мить,

Коли палає пічка,

А за вікном сніги,

Незаймані дощем.

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *