Іванка УРДА. Український голлівуд

Дія відбувається на складі, як в ліпших традиціях американських фільмів «Made in Hollywood». Або десь в сибірській глушині, або в Москві в традиціях російського кінематографу. Головний персонаж – чоловік середнього зросту, робочого класу, або дідусь, або може молода дівчина до 25. Все вирішить випадок. Обставини складаються так: він\вона\воно у спадок від двоюрідною бабці, якої ніколи не знал_а отримує нерухомість у богом забутому місці, або стареньке «Жигулі»\«Таврію»\«BMW».

Вона не вірить в теорію ймовірності, а ще в те, що кохання існує. Він взагалі дивом народився. Вона вчиться на художницю\акторку (гуманітарій, коротше кажучи), в метро вона втрачає свідомість. В метро десь між «Контрактовою» і «Хрещатиком» все почалось. Він врятував її від падучої, вона врятувала його від нудьги – блондинка, руда чи брюнетка. (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Микита КІЛЯРОВ. Блакитна ряса

І

Як часто наша уява спотворює спогади з далекого минулого? Надто, якщо лише нам про них відомо? Все в цьому світі підвладне уяві, і якщо ми з легкістю на свідомому рівні можемо змінити власне минуле, то чи має сенс майбутнє?..

Мені вже не згадати тієї миті, коли ця історія набула теперішній вигляд і, щиро кажучи, з плином часу я й сам перестав брати її на віру. Одначе, я добре пам’ятаю ті жахливі дні, що я провадив у війні з власним глуздом та консервативними переконаннями. Ті болісні дні в передсмертній агонії розуму, що спричинила одна-єдина подія…  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Максим КАПЕРНИК. Карти в рукаві

Час від часу стає трохи легше, але загалом мій стан далекий від ідеалу. Сморід війни постійно в’ється навколо мене, витісняючи собою інші запахи. Мені здається, що я тільки но вийшов із аду, дивом залишившись живим. За моєю сутулою спиною були тортури та голод, але найголовніше – безжалісна та неминуча доля. Смерть та сморід. Моторошний та нелюдський сморід.

Нижник.

Цей інцидент трапився під час першої зміні Яни в затишному та дорогому ресторані у центрі міста. Тільки вона почала звикати до натовпу в залі, постійному галасу кухні, звички завжди посміхатися відвідувачам, як Яну несподівано збив на підлогу один з гостей ресторану. Ще мить тому він весело спілкувався з друзями за кращім столом в цьому закладі.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Корал де ЛЬЮС. Vanitas, або Вбивство на вулиці Санпіере

Глосарій:

Vanitas – жанр живопису, алегоричний натюрморт, композиційним центром якого є людський череп. Ці картини, що є ранньою стадією розвитку натюрморту, призначалися для нагадування про швидкоплинність життя та неминучість смерті.

Nil omne – «все – це нічого».

Homo bulla – «людина – мильна бульбашка».  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Михайло ДЕРИВЕДМІДЬ. Сірі, руді та мишки

Зло, воно серед нас. Ходить непомітне, немов вуличний пес під ногами. Зло торкнулось і мене. Мого молодшого брата вбили минулого року.

Тіло було знайдено вранці прямо посеред центральної площі маленького містечка. Місто Вирва, що на півдні України, типове для невеликих населених пунктів. Колись тут була шахта але через властивості ґрунту на ній постійно відбувались нещасні випадки. Було вирішено її закрити. Тепер місто помалу затухає. Все більше порожніх квартир у багатоповерхівках, збудованих спеціально для шахтарів. Майже єдине, що досі працювало це технікум, до якого і вступив мій брат.

Плями крові вказували на те, що ранили його десь за цілий кілометр на тій же вулиці, що врізалась в центральну площу. Взагалі було нанесено тридцять сім ударів ножем. Більшу кількість на тому місці де його знайшли. Жодного свідка, ні єдиної зачепки. Немов нічого і не відбувалося. (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Денис ДОНЕЦЬ. Вбивство на вулиці

1.

            Факт №1. Це все одно сталося б. Як би я не намагався цього уникнути.

 

2.

– Ви записуватимете це на плівку?

– Винятково для себе. Аби не впустити якихось деталей. А що? Маєш якісь заперечення?

– Ні.

– Добре. Почнемо, коли ти будеш готовий.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Павло ЧЕРЕПЮК. Темніше за чорне

Люди почали збиратися в провулку, коли Петро дістав фотоапарат. Встиг зробити кілька знімків, поки його не відштовхнув міліціонер. Вони зустрілися поглядами, і на обличчі людини у формі відбилася зневага. Чоловіки впізнали один одного.

– Що тут сталося? – запитав Петро.

– Ти більше не мент, так що відвали й зітри фото, а то я камеру розіб’ю.

– Пішов ти! – кинув Петро і відштовхнув сержанта.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,