Лілія РАКИТЯНСЬКА. Різник з трояндою із вулиці Ренгена

Соломія несподівано прокинулася й сіла в ліжку. Серце її колотало. Вона увімкнула світло й подивилася на невеличкий годинник, година ночі. До будинку приїхав поліцейський, який сказав , що відбулося вбивство на вулиці. Вбили молоду жінку. Їй було років 20. Зовсім юна, а вже її тіло лежало на вулиці. Це було ритуальне вбивство. У неї були вирізані жіночі органи. Поліцейські були в шоці. Вони такого ніколи не бачили, щоб вирізали всі органи, навіщо? Соломія повинна булла знайти злодія, який здійснив це вбивство. Соломія кивнула головою без будь-якого ентузіазму, то було вбивство не в її стилі. Десь два роки тому тут було таке ж вбивство. Вбили жінку років 30. Та ви, либонь, пам’ятаєте , газети тоді багато про це писали. На іншій вулиці чоловік вбив коханця своєї дружини. Усі були тоді п’яні . Нецікаві люди. Але її вони не цікавили. Соломія повинна зібрати докази, але у неї не має навіть натяку. В місті знову почалися містичні вбивства з використанням органів. Соломія читала про німецьку організацію, яка вбивала собак та робила з них мило та ритуальні обряди. Соломія позвонила майору, якого називали Генерал. Хоча його звали Олег. Вони зустрілися. Поїхали на місце злочину. Сумна історія. На вулиці Ренгена отруїлися газом. Померло багато людей. Тепер  тут вбивство на вулиці. Генерал та Соломія поїхали до поліції , щоб дізнатися результати від медичної експертизи. Вона показала , що жінку вдарили по голові. вона знепритомніла, а чоловік вирізав її органи. Ніж був професійний. Вбивця не залишив слідів на тілі жертви. Лише у роті був виноград. Біля тіла лежала квітка. Це була троянда. 

В поліції Соломії розповіли, що відбитків пальців не знайшли. Це було продумане вбивство. Доктор Артур був шокований. Він не спав цілу ніч. Він ніяк не міг зрозуміти. Його думки зупинилися. Соломія стояла мовчки. Вбиту дівчину повезли на цвинтар. Там було багато людей. Серед натовпу Соломія побачила чоловіка, який тримав у руках троянду. Соломія подумала, що це той маніяк з вулиці Ренгена, але доказів не було. Соломія хотіла підійти до чоловіка. Невідомий побачив Соломію. Кинув троянду на гроб та пішов із цвинтара. Соломія поїхала до себе додому.

Наступного дня, приїхав Генерал. Він забіг до Соломії з криком :”Він знову вбив дівчинку. ” Соломія кинула всі справи. Разом з генералом вони поїхали на місце вбивства. Там була троянда. Заупокойна служба над тілом дівчини відбулося наступного дня. соломія булла присутня на ній разом із генералом. Священник відправив службу. Серед натовпу Соломія побачила того самого незнайомця із трояндою. Він дивився на Соломію . Генерал побачив дивний погляд чоловіка. Незнайомець знову пішов із цвинтара. Смерть дівчини люди сприйняли, як нещасливий випадок. Життя тривало, як і завжди. Соломія поїхала до перукаря. Зробила нову зачіску. Поїхала додому. Біля дверей лежала троянда. Соломія зрозуміла , що за нею полює маньяк з квіткою. Вона повідомила Генерала.

Той приїхав до неї . Вони провели ніч разом. Сиділи і чекали на маньяка, але нікого не побачили. Було тихо, як на цвинтарі.  

Соломія після обіду не пішла на прогулянку. Натомість переказала через Генерала , щоб до неї приїхав доктор Артур. Доктор був чоловіком років 40. Протягом життя він жив у різних країнах . Вивчав там медицину. В Індії він захворів та ледве не помер від хвороби. Повернувся назад додому, але також вже дуже хворим чоловіком. Родини у нього не було. Дітей також. Постійно кашляв. Це через індійський вірус. Доктор приїхав . Привітався. Запитав у Соломії, що в неї болить? На щастя Соломія була здоровою.

-Дозвольте мені, доктор Артур, звернутися до вас з одним проханням.

-Вас щось непокоїть? Я готовий допомогти вам .

-Мені неспокійно. Я весь час боюсь за своє життя. У місті орудує різник з трояндою. Він вбиває жінок. Все ж про це знаєте?

-Так, знаю, -погодився доктор Артур, якому багато разів доводилося вислуховувати занудні спогади Генерала.

-Що мені потрібно робити, щоб не нервувати так?,- сказала Соломія.

-Вам треба випити заспокійливі краплі та відпочити. Вас охороняє Генерал. Не турбуйтеся.

– Гаразд,- сказала Соломія.

Доктор Артур пішов до дверей. Сів в машину і поїхав. До Соломії приїхав Генерал. Вони розмовляли про різника з трояндою. В місті було тихо. Надвечір наступного дня, до Соломії приїхав начальник поліції. Він підійшов і сів  поруч із нею. Вона відклала свої папери й привітався з ним. Він сказав відразу тоном вибачення.

-Боюсь, я приніс вам невтішну звістку.

-Справді ? Що трапилося?

-Різник вбив ще одну жінку біля лікарні.

-Це дуже сумно,-сказала Соломія.

-Треба їхати на місце злочину. Там вже працює доктор Артур.

Соломія та Генерал швиденько побігли до машини. Біля лікарні було забагато зівак, які хотіли подивитися на труп. Як в музей на картини Сальвадора Далі або Леонардо да Вінчі. Серед зівак Соломія побачила чоловіка з трояндою, який кинув квітку і пішов по вулиці. Соломія пішла за ним. Вона бігла за чоловіком, який прибіг до цвинтара та заховався за плитою. Соломія бігала по цвинтару, але не знайшла чоловіка. За нею прибіг Генерал та доктор Артур. Соломія через мить підійшла до чоловіка. І саме тоді вона обернула голову, щоб подивитися через своє праве плече, але побачила лише плиту з трояндою.

Соломію відвезли додому. Вона випила таблетки. Лягла спати.

Наступного дня  Соломія поїхала до відділення поліції , де на неї чекала дівчина, яка розповіла , що її ледве не вбив чоловік з трояндою. Дівчинка плакала. Ледве стояла на ногах. У неї трусилися руки. Вона описала чоловіка, який дуже сильно кашляв. У нього був ножик в руках. Одягнений в чорне пальто з капелюхом. Обличчя його не видно за чорною пов’язкою. Соломія записала слова дівчини. Згадала про доктора Артура, який теж кашляв. Мабуть це просто збіг обставин.

Соломія провела дівчинку до лікарні та повернулася до поліції. Через час дівчинку знайшли біля моргу вбитою. Знову вбивство на вулиці. Чума продовжувалася. По місту ходив різник. Соломія схопила Генерала. Разом вони поїхали до доктора Артура, щоб допросити його. В лікарні доктора не було. Він поїхав до поліції . Соломія з Генералом теж поїхали до поліції. Соломія допросила доктора Артура. Він відповів на всі питання. Соломія вибачилася перед Артуром та поїхала додому. Генерал почав слідкувати за доктором. Але вбивства на вулиці Ренгена продовжувалися . Хто ж вбивця? Поліція шукала різника з трояндою . Під підозрою був лише доктор Артур. Соломія допитувала всіх людей, які мешкали на вулиці Ренгена. Одна жіночка розповіла, що бачила двох чоловіків, які вешталися по вулиці. Вони були років під сорока. Один із чоловіків кульгав на одну ногу, а інший кашляв . Тож вбивця був не один. Він має спільника. Хто ці чоловіки? Соломія шукала невідомих осіб. Вбивства продовжувалися. Вже було вбито десять жінок.

Що буде далі не відомо? Був похмурий день, коли Соломія пішла на базар, щоб купити овочі для приготування вечері. Вона йшла по вулиці , коли через дорогу перебігла чорна кішка. Соломія перелякалася. Зупинилася. Коли почула кроки позаду себе. Соломія отримала удар по голові. Впала на землю. Чоловік підняв її на руки. Відкрив двері сусіднього будинку. Заніс свою жертву. Положив її на ліжко. Почав роздягатися. Знімав з неї нижню білизну. Потім почав сам роздягатися. Дістав свого члена та почав вставляти його в лоно жертви. Соломія прокинулася. Вона побачила , що це був Генерал. Чоловік вдарив дівчинку. Вона втратила свідомість, а Генерал отримував задоволення від сексу з жертвою. Він встав з ліжка. Одягнув штани.

Відніс Соломію додому та надів на неї наручники. Прив’язав її до кроваті. Соломія прокинулася від  болю. Вона не розуміла, що відбувається. Соломія почала запитувати у Генерала:

Так це ти різник з трояндою?

-Ти що дурепа,- сказав Генерал. Як би я був різником, я б тебе вбив , а не насилував.

-Навіщо ж було мене насилувати?

-Ти мені б ніколи не дала сексу, а так я все , що хотів отримав від тебе.

-Я розкажу всім про секс…

-Ха-ха, тобі ніхто не повірить.

-Та не вже.

Перепалка тривала б довго, коли Генерал підійшов та поцілував Соломію. вони знову зайнялися сексом.

Між ними почався службовий роман. Соломія закохалася в Генерала. В місті відбулося пограбування крамнички та вбивство ще одної дівчини на вулиці. Генерал шукав різника. Соломія була вдома. Готувала їжу для коханого. до будинку переїхала машина. Вийшов кур’єр та виніс букет троянд. Соломія забрала квіти. Вона побачила записку.

 Приходь на цвинтар, але одна ти дізнаєшся правду про різника.

Соломія положила букет на стіл. Одягнулася. Пішла до цвинтара. Вона не відразу зрозуміла, що звук , який долинув до її вух через мить, був відповіддю на її молитву-навпаки. Якимсь куточком своєї свідомості вона сприйняла той вигук, як окрик чоловіка, що кличе свого собаку.

Тепер цей окрик пролунав уже гучніше й примусив Соломію озирнутися навкруги. Вона була на цвинтарі.

-Гей, ви! – викрикнула Соломію. Я до вас звертаюся. На цвинтарі стояла тиша.

Її погляд був прикутий поперед себе. Вряди-годи з її уст зривався жалібний стогін.

Вона чекала хвилинку та пішла додому, коли почулися швидкі кроки, вона обернулася , але впала від удару  по голові. Соломія подумала це Генерал, але це був різник із трояндою. Він потяг бездиханне тіло до ями, яку вирили вже давно. Там був гроб. Він відкрив кришку гроба. Положив туди Соломію . Роздягнув її. Взяв свій ніж та наніс удар. Вирізав її органи. Закрив кришку гроба. Зарив гроб із Соломією.

Тим часом, додому приїхав Генерал, який побачив букет квітів, записку. Він швиденько побіг до цвинтара. Побачив чоловіка біля нової могили. Чоловік побіг. Генерал його схопив. Це був доктор Артур. Він був різником з трояндою. Генерал надів на нього наручники. Викликав підмогу. Приїхав наряд поліції. Генерал вирив гроб. Відкрив. Там лежала мертва Соломія. Генерал закричав від болю. Він втратив своє кохання.

Соломію поховали наступного дня. Через неділю Генерал помер від розриву серця. Він дуже кохав Соломію.

Різника з трояндою засудили до довічного ув’язнення в тюрмі. Він вбив 12 жінок. Різник був – доктор Артур, який не любив жінок, бо в нього були проблеми сексуального характеру. В нього був СНІД. Доктор Артур був хворим чоловіком. Тому він вбивав жінок. За те, що не міг вести нормальне інтимне життя. Він не хотів , щоб жінки отримували задоволення та жили . Тут вистачало сексу – природного й неприродного. Збочення всіх видів і різновидів.

В місті було звичне життя. Чоловіки не купляли більше троянд, а жінки не ходили по вулиці Ренгена, де були вбиті люди.  Ось така детективна історія з вулиці Ренгена, де ріс кущ китайської троянди.

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *