Богдана ГАЙВОРОНСЬКА. Варення з грибів з елементами синьої птиці

(повість у верлібрах)

(уривки)

 

#потерпи_ще_трохи

 

ти живеш на землі чотириста років

що ти побачив за ці чотири сотні років на цій землі?

люди змінились у них розумні обличчя 

і крайнощі стали ширшими

амплітуда падінь і злетів вийшла за межі стратосфери

маятник геніальності й ідіотизму кожного разу б’є у небо

і скоро проб’є в ньому дві величезні діри

в одну заглядатиме бог а в іншу диявол

хоча вони й не існують

але думка людська настільки потужна

що може створити їх зі снігу або зі скла

нашпигувати дротами або мантрами

і вони оживуть

 

ти живеш на планеті чотири сотні років і вже звик ховати коханих

так звик що перестав дружити й кохати

звик уже змінюватися за модою

сьогодні в тебе є борода

учора вуса

а позавчора ти ще вірив у правду й носив форму королівського піхотинця

це було у далекій юності коли люди пили воду з річок і читали зі світлом свічок

ти вже не те щоби зовсім старий

виглядаєш на тридцять а не на чотириста

але стомився

емоції пережито

усе зрозуміло

звершення звершені

знову звершені

і перевершені ще раз

ти хочеш смерті але вона не приходить бо ти безсмертний

почекай

через сто років ти призвичаїшся

це тобі кажу я

бо мені вже тисячу років

 

#убивство_друга

 

ти пам’ятаєш як убив свого друга

це було так безглуздо і взагалі нінащо

він прямував угору шукав зірок

а ти взяв і спустив курок

бо був упевнений що він цілиться в тебе

в нього було закрите обличчя

в руках він тримав папірець із піснею

він хотів її заспівати разом з тобою

але ти був таким підозрілим що переплутав папір зі зброєю

і не впізнав обличчя що заховалося в радості

 

ти вистрілив прямо в папір

і той розтікся кривавими буквами

десь голосили чайки і ти ридав

і більше було нікому плакати бо твій друг сирота

ні нареченої ні сестер ні братів

тільки ти

був його єдиним світлом

і ти його вбив

 

#тридцятилітня_війна

 

тобі було всього вісімнадцять

і ти кричав серед площі

здійнявши обличчя в гаряче небо

проклинаючи бога

просив тебе вбити

або позбавити розуму

 

підійшов сивобородий дід і торкнувся твого плеча зі словами

 

я не зможу тобі допомогти

бо вбити не маю права

розуму ти ще не маєш

а іншого ти не хочеш

 

і взагалі ти неправильно ставиш питання

бога немає

і диявола теж

все це зробили ви – люди

 

жебрак із сусіднього міста

криво вишкірюється та йде геть

переступаючи через трупи

 

а ти йдеш ховати свою родину

що вмерла від тифу

на війні

яка народилася в один рік із тобою

 

#місця

коли ти живеш тисячу років

то змушена періодично міняти місця

бо через кілька десятків років

твої подруги зненавидять тебе за те що ти не старієш

твоїм коханцем стане один з їхніх синів

а може й онуків

і вони сичатимуть

що ти обрала його ще тоді

коли качала на колінах і пригощала цукерками

клята збоченка

не хоче здихати з усіма

не хоче ходити з ціпком і жалітися на суглоби

 

тому я кожні десять років вигадую легенду і щезаю

зовсім мало людей було в моєму тисячолітньому житті

які залишалися зі мною більше ніж десять років

які знали хто я

які не боялися старіти поруч зі мною

і яких я з болем у серці ховала

 

не всі могли би витримати таку відповідальність

не в кожного в серці є стільки любові

щоби простити мене за те що я не помру

не в кожного є стільки хоробрості

щоб не боятись мене

 

коли мені виповнився 101 рік

я зізналася коханому хто я

я хотіла прожити з ним все життя

і любити його навіть коли він буде старим дідуганом

 

він прив’язав мене за ноги до коня і поволік

але мій біль був настільки шаленим

що кінь став дерев’яним

а вершник очеретяним

до них підлетіла вогненна птиця

огорнула крилами їх обох

і мені на пам’ять лишилася тільки шворка

якою були зв’язані мої ноги

 

#відьма

одного разу мене хотіли спалити

це був один з тих випадків

коли я зустріла людину

яку не варто було зустрічати ні вдруге

ні навіть уперше

 

колись у мене був закоханий монах

ордену єзуїтів

він був молодий і палкий як вогонь

ми кохались на цвинтарі біля монастиря

і він казав що покине бога і піде за мною

бо віднині я його божество

 

звичайно

ніхто нікуди не пішов

бо якби я сказала йому свій вік

мій любий спалив би мене ще тоді

 

через п’ятдесят років я натрапила на нього

в іншій країні

ну звідки я могла знати

що моя особиста іспанська інквізиція добереться до безкрайньої Мексики

 

він наздогнав мене отруєними очима

що висипалися з вікна

його шикарного будинку

і одразу пізнав

і одразу вислав за мною свою охорону

 

згадала мене

відьмо?

ошаліло шмагав рушником

бо нічого не втрапилось іншого в руку

з ким ти тоді втекла?

забула свого Крістобаля?

я віддав тобі цноту і повідав справжнє ім’я

я кохав тільки тебе за усе життя

я хотів народити з тобою дітей

мені було байдуже що ти відьма

невже ти думала що я тебе не розпізнав?

тепер я нищу таких як ти

бо ви бездушні тварюки

а ти згориш не за єресь

а за підлість і зраду

 

а потім ми знову кохалися

інквізитор був щасливий і знову юний

і це був останній раз коли він кохав жінку натомленим серцем

а на ранок слуги знайшли у ліжку

його старече немічне тіло

 

#коли_мене_роздер_ведмідь

усі мої віщі сни про тебе

безсмертний

нас є тільки двоє на всій планеті

і ми не можемо вмерти

 

я розкрила власну безсмертність

коли мене роздер ведмідь

він не мав планів мене споживати

просто був злий

таке і з людьми буває

тому я можу його зрозуміти

 

я лежала накрита глибокими ранами

наче сіткою риболова

із мене сочилася кров

і я не могла піднятись

 

потім кров не текла і я просто лежала

потім рани зрослися

так невимовно швидко

що я сама налякалась

в одну із них можна було вкласти долоню

але і вона заросла

не лишивши шраму

 

я пригадала

що всі мої опіки та подряпини

не лишали шрамів

що тіло моє надзвичайно чисте

немов не жила а зберігалася у склянім саркофазі

я зрозуміла що це неспроста

 

я повернулась додому надвечір того же дня

 

а яким було твоє остаточне прозріння?

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *