Максим КРИЖАНОВСЬКИЙ. Договір

Напевно всі люди в своєму житті чули фразу: «Договір дорожче грошей».  Є люди, для яких договір - дорожче життя, і життя не свого, а своїх друзів чи близьких людей. Особливо коли допікають роки на реалізацію певних цілей, і людина заради їх реалізації плює на все і на всіх, аби втілити свою мету в реальність. Проблема таких людей в тому, що вони до своєї мети прив’язують інших людей, які ті в свою чергу несвідомо та непомітно стають жертвами спільної справи.  

Приємний тихий вечір п’ятниці ліг на провінційне місто. Наближалась весна, і різке потепління дало змогу великим купам снігу різко танути. В калюжах води над старим бетонним асфальтом виднілись відображення повного місяця. Старі, обшарпані дев’ятиповерхівки вигляділи так, ніби вони от-от рухнуть від промоченої фасадної поверхні. Район як завжди був пустий, ні душі в темний час. В якісь дев’ять годин вечора, як за розкладом, кожні два-три тижня в місцевому барі зустрічались два старих друга, які дружили ще зі школи.

Грег як завжди запізнювався на п’ятнадцять хвилин. Кожен раз, коли він відкривав двері генделика, спостерігав як Дені нахиляє келих і робить ковток бочкового, просоченого спиртом пива. Головне, він це робив без всіляких емоцій, повний спокій. Грег був емоційним хлопцем, який все своє свідоме життя прагнув розвиватися і пробувати все, що може зробити його краще. Дені був спокійним як удав. В нього теж були свої негаразди та перемоги в житті, але він все переварював у собі, ні з ким не ділився особистим на відміну від Грега, який свої події розповідав друзям.

Не порушуючи дворічну традицію, Грег взяв собі келих пива та тарілку відбірних сухарів, які робили в тому барі, де вони випивали. Грег давно задумувався над тим, щоб припинити сумісні алкогольні гулянки, так як алкоголь заважає його саморозвитку. Для Дені така ситуація не виникала, тому що він вже був алкозалежним в свої 25 років. Дені був заручником своєї алкогольної залежності, так як сам теж прагнув досконалості. В чомусь цілі Грега і Дені співпадали. Знаючи концепцію життя Дені, Грег йому запропонував в сорок шостий раз, на повному серйозі припинити такий стиль життя і віддатись повністю саморозвитку. Дені завжди погоджувався, будучи в п’яному стані, але на другий або третій день після п’янки знову брався за своє.

Грег розумів, що тільки вони вдвох з Дені зможуть досягти своїх намічених цілей. Разом вони колись починали, правда Грег більше мав успіх в інтелектуальній сфері, а Дені - в фізичній. Але вони обидва розуміли що потрібен був баланс фізичного розвитку та інтелекту. Грег вказував другу на те, що час минає, що він не буде вічно молодим і вічно п’яним, і треба зайнятись собою негайно.

Після бару маршрут вийшов на схил дороги, яка веде вниз до місцевого водоймища, недалеко від якого і жив Дені. Туди вони і пішли догулювати. В самий розпал гульні двох хлопців, насолода та ілюзія хорошого настрою від алкогольного сп’яніння здавалася вічною та безтурботною. Вони обидва поклялися починаючи з наступного дня після похмілля почати нове філософське спортивне життя нових людей.

Зранку Грег пішов додому і цілий день морально готувався до наступного дня. Він був готовий цілком взяти його і не відпускати ніколи, поки мотивація кращого життя жила в його голові. Розробивши план, Грег увечері дзвонить Дені, дізнатися як у того справи. На що той чує п’яні афоризми із вуст свого друга. Грег оскаженів. Він обматюкав Дені всіма словами які були в його лексиконі. Від такої дружньої зради у Грега не вистачало нервів для переживань. Дені в свою чергу спокійно пішов опівночі додому. Його не бентежило те, що завтра починається нове життя, тому що він його міг спокійно перенести на наступний день. Однак в переході між двома будинками хтось підбіг і встромив ножа в шию Дені. Після нанесення рани він помер через пару хвилин. Швидка приїхала опісля двох годин його смерті. Ні душа не проходила за цей час в тому переході.

Грег зранку прокидається і дізнається від його батька трагічну новину. Ніхто в це не міг повірити.  Всі підозри падали на Грега, так як останній раз його бачили з ним. Поліція негайно зайнялась розслідуванням, де накопала інформацію про останню телефонну розмову двох друзів.  Грег розумів, що запахло смаженим, і надумав вирішити цю ситуацію по-своєму. Грег негайно пішов з дому, після того як дізнався трагічну новину, подався в біга. Поліція його шукала де тільки могла. Грег знав що тут якась явна підстава, він пам’ятав одну розмову з Дені, де той говорив в п’яному угарі про якусь дівчину і що від неї йому могла прийти смерть. Це все було в жартівливій манері і такі розповіді Дені були часті, тому Грег не надавав їм значення. Але цей епізод із всіх йому запам’ятався чомусь найбільше.

На третій день в бігах Грег згадав, що всі деталі свого життя Дені писав у свій щоденник, і можливо там криється вся загадка вбивства. Грег вирішив будь-яким способом дістати той щоденник, аби дізнатися все про свого друга і можливу розв’язку вбивства. Вночі він прийшов до будинку Дені і заліз у вікно. На щастя нікого не було дома, але ніякого щоденника не виявилось у нього. Грег сів і заплакав, у нього вже не було ніяких сил бігати від несправедливого правосуддя. Були в його голові різні думки – здатись поліції і що будь то буде, чи боротись до останнього, цим самим захистити свою честь і відновити справедливість.

Грег спокійно пішов з дому, не спостерігаючи в околиці правоохоронців чи підозрілих особистостей. В голові Грег йдучи невідомо куди, прокручував всі розмови з Дені. Один діалог датований двома роками раніше звучав так: «Грегі, братику, нічого я тобі казати не буду. Всі свої таємниці я заберу з собою в могилу і ніхто про них не дізнається». Відповідь на всі загадки знайшла сама себе.

Дені був похоронений в селі за сімдесят кілометрів від їхнього міста. Це він дізнався від батька Дені, коли говорив з ним по телефону. На попутці Грег швидко приїхав туди, віднайшов могилу друга і відкопав щоденник, який Дені забрав із собою в могилу. Все ж таки щоденник виявився там, у нього в могилі в руках. Було моторошно та не по собі Грегу, але ці перешкоди він переборов, заради вищої мети справедливості, та правди.

Прийшовши в відділ поліції, Грег показав доказ того, що це не він винний у смерті свого друга. На виклик примчались батьки Денні. Перша фраза Грега в сторону його батьків була:

- Ви хоч би заглянули в його щоденник, там були докази моєї непричетності.

- Дені просив, щоб після смерті не читали його записи, - сказав батько Дені.

«Цей запис веду з тої пори, коли відчув страх за своє життя, з цих пір не можу зупинитися пити. Мені дуже страшно і я в цьому нікому не признаюсь. Недавно я розлучився з одною подружкою, по своїй ініціативі. На що та відреагувала сльозами і ненавистю в мою сторону і поклялася мене вбити коли я буду на самоті. Якщо я загину - в моїй смерті виніть Ганні».

Грега виправдали. Нерозторопність батьків Дені могла вийти для Грега втратою власної репутації та роками колонії. Місцеву непримітну дівчину на ім’я Ганні швидко знайшли та вибили з неї усі показання. Вона призналась що вбила Дені.

Договір, на жаль, так і не був виконаний. Але всупереч цьому, Грег поклявся собі, що за себе і за свого друга виконає все, що він обіцяв.

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *