Богдан КОВАЛЬЧУК. Про редагування чужих творів

У редагуванні чужих текстів 80% часу займає боротьба проти ідіотського форматування: хтось замість нормальних відступів на початку абзацу, визначених горизонтальною лінійкою, вважає за краще втулити туди штук вісім пробілів; інші (особливо у віршах!) наголоси ставлять не по-людськи («При́ятель»), а казна-як («ПрИятель»).

Як не дивно, переважна більшість авторів не чула про таку чудову функцію абсолютно будь-якого текстового редактора, як рівняння по обох краях, через що найчастіше луплять купи пробілів і навіть табуляції (—>).

І це я мовчу про розпрокляте тире! То воно постає у вигляді скороченого тире, то — як дефіс, а в особливо тяжких випадках — елементом маркованого списку.  Є два основних види тире — повне («—») та скорочене («–»). Останнє призначене (головним чином) для позначення часових відрізків (ув українській мові). Наприклад, пункт із резюме: «2009 – 2014 — Київський національний університет імені Тараса Шевченка». Втім, часто це саме скорочене тире луплять туди, де воно ні в тин, ні у браму, ні у якісні двері.

А є ще дефіс («-»). Багато хто думає, що це — тире, але дефіс використовується всередині тієї чи іншої лексеми (наприклад, «чорно-білий»). І використовувати його замість тире — дуристика.

Додайте сюди невідь-звідки взяті латинські лапки замість кириличних („“ або “” замість «»), латинські ж лапки замість апострофа («Перемир”я») — отримаєте такий вінегрет, що мимохіть закрадається припущення стосовно неадекватності того, хто цей текст узагалі породив.

Трясця, невже так тяжко навчитися друкувати на комп’ютері? Реально вбив щонайменше три останні години, вишукуючи ці дурнуваті «викрутаси». За-бем-ба-ли! 

P.S. Недотримання базових вимог щодо форматування особисто я розцінюю як одверту неповагу до того, кому доведеться надалі працювати з цим текстом. А ви?

 

Поділитись ланкою в соціальних мережах

коментарі

  1. Галина сказав:

    А мене забембали філологи, які не можуть написати жодної статейки про те, як той текст форматувати, але дуже поспішають інших ідіотами називати. Які є норми форматування? Де про це можна почитати? Як то нагуглити?

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *