Конкурс готичної поезії

...8910...Остання

Джон ГНАТІВ. Сни

I.

 

Я бачив сни,

де колір смерті був

кольором уст моєї любові,

 

а меланхолія –

тремкою квіткою

на рівнім плесі її долонь.  (більше…)

Позначки:, , ,

Ірина БАГРІЙ. Дивно…

Дивно…

Перед очима тіні

притаманні ангіні,

і ще якісь дивні симптоми,..

послідовці втоми.

А ще дурман.  (більше…)

Позначки:, , ,

Марія ЖОЛКЕВСЬКА. Глибока ніч

Глибока ніч. Не видно зір.

Гуляє вітер в полі.

Занурившись в цей жах із головою,

В душі бринить кінець.

Не бачу вічного світила,

Бо все – це твої руки сотворили.  (більше…)

Позначки:, , ,

Тетяна РОЗДОЛЬСЬКА. Відьми

Важкими кроками жандарма,

Із «керосинкою» в руках

Іде до церкви чорна дама

І за собою веде жах

 

Важка спідниця вщент промокла

Прилипла до щоки вуаль  (більше…)

Позначки:, , ,

Антонія НОВАК. Час іде повз нас туманом

Час іде повз нас туманом.

Ми, як гондольєри на каналі.

Світанкова сірість розтає.

Ми в плащах і головних уборах

Тихо та смиренно за водою

Переміщуємось шаховим рядком.  (більше…)

Позначки:, , ,

Дарина СИЛЕНКО. Крізь важкі окуляри століть…

Крізь важкі окуляри століть

Дивляться стомлені очі людини,

Яка не сліпа, не німа й не глуха,

Та від чого вона в окулярах?

І чому її руки стискають тростину,

Що веде її в лапи спокійної смерті? (більше…)

Позначки:, , ,

ДАР’ЯРТ. Та що ви там нібито знаєте…

Та що ви там нібито знаєте

Про те, що вночі світ шепоче

Дорослі, серйозні та зайняті

Біжите все кудись – світ за очі

Біжите все – і не помічаєте

Як увечорі тіні щоразу  (більше…)

Позначки:, , ,

Сергій СІВАЧЕНКО. Дочекаємось нарешті…

Дочекаємось нарешті –

Аж при самому арешті –

Коли ніч тугим напилком

Відшліфує скло повік.

Заніміє парк бездумно,

І алеям стане сумно,  (більше…)

Позначки:, , ,

Пол ДЕЗМОНД. Троянди червоні

Троянди червоні налилися кров’ю,

Обвившись навколо і стиснувши міцно

Стеблом шматок плоті, ще теплий – живий.

Те тіло кричало від страху і болю,

Стеблом все сильніше стискала його,

Немов би хотіла напитися крові,  (більше…)

Позначки:, , ,

Сусанна ВІНЕЦЬ. Кінець симфонії

Серед крайніх ударів нижніх нот органного подиху вітру

Віртуозно дощові мануали гроза розливає,

Мармурова стіна давню вежу від люду ховає,

Усі древа підносять маестро, мов хвилю, овацій палітру.

 

Ритм оркестру нечемно збиває чуже тріпотіння плаща.

Порятунку шука межи стін стародавніх щілин,  (більше…)

Позначки:, , ,

...8910...Остання