Конкурс “Після опівночі”

...678

Леся ГЕНИК. Втеча

Ніч була такою темною, що хоч вибери око, такою глупою, що хоч осліпни, а не помітиш своєї сліпоти, бо воєдино злиєшся з тою чорнотою, що навкруг, з тою чорнотою, що в тобі…

Люба страшенно боялася таких ночей. Боялася навіть тоді, коли засинала у теплому ліжку під монотонне поцокування годинника. То що казати зараз, коли вона змушена була рятуватися у цій сліпій ночі від усепоглинаючого страху – ще більшого і чорнішого, як ця ніч.  (більше…)

Позначки:, , , , , , ,

Сергій ПАВЛЮК. Рекурсія

То була вельми довга поїздка. Ми з моєю новоспеченою нареченою Анною їхали на неновенькому «форді» з Одеси. Ще трішки, і ми будемо вдома, укриємося теплою ковдрою й заснемо в обіймах. Відпочинок вдався на славу, окрім маленького інциденту на березі моря, коли Анна знову замріялась й почала просити мене про дитину. Як завжди, я був твердо рішучим і заперечив, сказавши їй, що ще рано, що для початку потрібно хоча б рік пожити у шлюбі. Вона не мала чого заперечити, адже одна з її маленьких мрій повинна була здійснитися вже зовсім скоро. Ми запланували весілля на кінець липня й до ощасливленого дня залишалося ще чотири тижні.  (більше…)

Позначки:, , , , , , ,

Андрій ЛОЗІНСЬКИЙ. Тіло в братовій кімнаті

– Арнольде!

Він знову кличе мене.

Здійснюючи діяння бридке, протиприродне, темне, він сидить навколішках на дерев’яній підлозі і стискає у долоні кухонний ніж. Відірвавши погляд від сторінок книги, брат задирає голову і видає високий рваний трель, схожий на скрип іржавої гойдалки. Ніби гортань звивається вужем, коли він викрикує моє ім’я. Це означає, що я маю прийти.

Але мої ноги ніколи не ходили.  (більше…)

Позначки:, , , , , ,

Олександр КРОТ. Після опівночі

У місячному світлі старий міський цвинтар виглядав ще похмуріше ніж у день. Пронизливий вітер ворушив кущі та гілля нечисленних дерев, від чого чорні тіні зловісно ворушилися, і здавалося щось недобре підкрадається, ховаючись за похиленими хрестами та химерними надгробками.

Степан відчув, як по спині пробіг холодний вітерець, мимоволі здригнувся, кинув недопалок і сплюнув на землю.

– Все дурня і забобони, – підбадьорив себе нервово і швиденько скочив у церковні двері, які поспіхом замкнув. Кілька секунд прислуховувався, чи все спокійно, і аж тоді попрямував до застеленої кожухом лавки, де мав намір лягати на відпочинок.  (більше…)

Позначки:, , , , , , ,

Василь ЛАВЕР. Остання роль

Злидні душили Олега. «Хочеш жити – вмій крутитись» – він просто ненавидів цей девіз дев’яностих. Актор ужгородського лялькового театру, він був не в змозі прожити з однієї зарплати. Перебивався чим міг – тамадував, халтурив на «корпоративах»… Хоч більшість його ровесників їздило «на мадяри», возили цигарки і солярку, та Олегу не йшла кар’єра контрабандиста.

Він поїхав всього один раз – один із знайомих взяв його з собою. Везли цигарки, набитою була майже вся машина. Знайомий запевняв, що все «порішав» на таможні, та якесь зле передчуття все ж гнітило Олега. І коли їх погнали на яму, бідолашний мало не вмер. Курив цигарку за цигаркою, нервував і матерився. Тоді все обійшлося, але по поверненні на Батьківщину, Олег зарікся коли-небудь ще возити контрабанду. Комерційної жилки він теж не мав, тож варіантів залишалось небагато – нидіти вдома, гаруючи як мул на трьох роботах, за кілька десятків доларів в місяць, або спробувати шукати кращої долі «на чужині».  (більше…)

Позначки:, , , ,

Маріанна ЗАДОРОЖНА. Печера

– Там в парку зараз вірші читати будуть. Підемо?

– Зачем?

– Ходім, цікаво буде, свої люди.

– Только ради тебя.

Невисокий худорлявий хлопчина у картатій сорочці тягнув за руку довгоногого, трохи незграбного товариша доріжками парку Франка. Той не встигав за своїм захопленим другом.   (більше…)

Позначки:, , , , ,

Володимир ВАКУЛЕНКО-К. Чаклун

Кострубата війна завжди непрошена гостя. Вона руйнує, страшить дітей та дорослих, висмоктує життєдайні соки з землі. На жаль, коли дорослі влазять у величезні борги – малесенька війна, але стається. У великі війни бавляться банкрути-президенти, і тоді солдати виконують незрозумілий офіцерський наказ – і багато хто гине з них. Також гине безліч місцевих мешканців, які не встигли виїхати на вільні землі. Найгірше те, що під час таких сутичок хтось чужий намагається керувати країною. Так з’являються окупанти і множаться ті, хто їх підтримує, – сепаратисти.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Віталій ЩЕПАНСЬКИЙ. Тонкі тіні

Ці неприємні відчуття. Два тіла натикаються одне на одне, коли ніч заплющує очі. Довгі тіні починають свою подорож. Ми можемо бачити лише силуети, різки рухи чогось невловимого. Відчувати забуте і втрачене, що не хоче даватися нам в руки. Це прокляття висить над тими, хто намагається знайти себе серед темних вулиць великого міста. Розірвані шматки газет, затхлий сморід від сміттєвих контейнерів, писк пацюків, каналізаційні стоки – усе це нагадує про те, що ми щодня знищуємо повітря, життя, людські мрії та щось невловиме. (більше…)

Позначки:, , , ,

Paul DEZMONTH. Здорові зуби

1

У ті далекі часи, коли первісні люди жили поодинці, зіштовхнулися вони з первозданним злом. Саме воно змусило об’єднатися їх у племена, але не довго люди були захищені. Зло породило ворожнечу. Племена почали воювати між собою, ті що були братами названими, безжалісно вбивали одне одного. Настав хаос.

Тоді люди вирішили задобрити злих духів, які спокушали їх на братовбивство і щоразу після опівночі приходили в нову оселю по теплу кров. Вони почали проводити ритуали, обряди, підносити людську мертву, найсвіжішу плоть, аби духи помилували їх. Настав час, коли життя одного смертника могло врятувати тисячі душ. (більше…)

Позначки:, , , ,

Вадим ОВЧАРОВ. Стукіт уночі

– І от, поборовши злого змія, Іван-Богатир визволив із полону прекрасну царівну.

Ненька дочитала останні рядки та закрила книгу. Маленький Ігор дивився на неї сонним поглядом і на якусь мить їй здалося, що син зовсім забув про нещодавній переїзд до нового будинку.

– От бачиш, синку, – посміхнулася вона й піднялася з ліжка. – Добро завжди перемагає зло. (більше…)

Позначки:, , , ,

...678