Додав Стос 9 Грудня, 2020 | Нема коментарів »
Підбиваючи підсумки, інтернет-книгарня «Якабу» надала свій список бестселерів 2020 року. У ТОП-10 потрапили книжки «Кафе на краю світу» Джона П. Стрелекі, «Місто дівчат» Елізабет Ґілберт, «Маленькі жінки» Луїзи Мей Олкотт, «Шантарам» Грегорі Девіда Робертса, «1984» Джорджа Орвелла, «Атлант розправив плечі» Айн Ренд, «Чоловік на ім’я Уве» Фредріка Бакмана… Лише одна книга в цьому ТОПі від українського автора, та й той уже покійний – «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка, класика. Вона посіла останнє, десяте місце.
Такий стан речей, і про це давно слід не просто говорити, про це треба бити в усі дзвони, причому не на рівні «подобається – не подобається». Дослідження Ukrainian Reading and Publishing Data 2018 зазначило, що більшість українських видавців спеціалізуються на виданні перекладної літератури, в деяких вона забирає 75% у видавничому портфелі. Так перекладна література непомітно стала основним конкурентом сучасної української.
(більше…)
Позначки:від редактора, есе, Критика, перекладна література, сучукрліт, українська література
Додав Стос 18 Жовтня, 2019 | Нема коментарів »
За вікном лагідний осінній туман, а отже, час поговорити про книгу «Степовий бог» Євгена Ліра, в якій туман стає лиховісним і навіть смертельним… Перший роман із трилогії «Хассара», він залишив по собі численні сліди у формі запитальних знаків, і щоб усе зрозуміти остаточно, доведеться чекати ще на другу й третю книги. Однак атмосферність і неординарність задуму, а ще захоплива оповідь дозволяють уже зараз сказати: так, це доволі цікаво, так, чекати наступні романи з трилогії дійсно варто.
(більше…)
Позначки:дім химер, євген лір, міф, роман, степ, степовий бог, трилогія, хассара
Додав Стос 15 Жовтня, 2019 | Нема коментарів »
Останнім часом щастить… Щастить на захопливі романи й оповідання, в яких переплітаються різні історії, долі та світогляди. Що найбільше тішить: ці книги написані сучасними українськими авторами, тобто тими, хто живе поруч із нами, у таких самих реаліях, що й ми. Однією з цих книг став жіночий роман «І це все, що я хотіла сказати про кохання» Світлани Веренич.
(більше…)
Позначки:відгук, жіноча проза, книга, любовний роман, притча, роман, світлана веренич
Додав Стос 5 Липня, 2019 | Нема коментарів »
Вбивство на
вулиці… : збірка оповідань / укл. і передм. А. Гаврильченко. – Вінниця: Дім
Химер, 2019. – 260 с.
У нашому житті –
безліч усього химерного. І хоч наука не визнає слів «проклятий», «одержимий», «підселення»,
відкидає існування привидів, бабаїв тощо, парапсихологи стверджують, що ми в
цьому світі не самі. Отож, група молодих українських авторів вирішила обіграти
«містичну» тему – і так з’явилася збірка оповідань «Вбивство на вулиці…».
(більше…)
Позначки:вбивство на вулиці, дім химер, Критика, рецензія, Юлія Юліна
Додав Стос 7 Червня, 2019 | Нема коментарів »
Заснувавши видавництво «Дім Химер» разом із Владом Сордом, Вікторія Гранецька все ж не перестала бути насамперед чудовою письменницею. Це доводить «двостороння» збірка оповідань «Reality Show/Magic Show», видана в тому ж «Домі Химер».
(більше…)
Позначки:відгук, Вікторія Гранецька, дім химер, збірка, коротка проза
Додав Стос 25 Липня, 2018 | Нема коментарів »
Любов Відута. Ловці думок : роман. — Х. : Віват, 2018. — 240 с.
Одного разу літературофілів у соцмережі Facebook запитали, якого жанру, на їхню думку, бракує в сучасній українській літературі. Переважна більшість відповідей була “Вистачає усіх”. І дійсно, в сучукрліті чого тільки немає! (більше…)
Позначки:ловці думок, Любов Відута, фентезі, Юлія Юліна
Додав Стос 13 Червня, 2018 | Нема коментарів »
Валентина Захабура. Ой, Лише, або З чим їдять вундеркіндів.
Видавництво “Теза”, 2018, 185 с.
А вам траплялися в дитинстві вундеркінди? Більшість уважає їх “зубрилками”, бо їм невтямки, як їх однокласникові чи однокласниці вдається знати відповіді на всі запитання. Але насправді це не так, ніякі вони не “зубрилки”. Втім, ви, мабуть, знаєте. А якщо ні, то є нагода познайомитися з однією маленькою і дуже розумною дівчинкою, і вона майже напевно вам сподобається. (більше…)
Позначки:Валентина Захабура, З чим їдять вундеркіндів, рецензія, Юлія Юліна
Додав Стос 9 Червня, 2018 | Нема коментарів »
У Києві минув Книжковий Арсенал 2018 року. На одному зі стендів Арсеналу, серед тисяч інших книжок, продавався також «Дотик зачаєного жаху», і тепер уже можна впевнено сказати, що основна аудиторія цієї збірки українських темних історій – діти й підлітки до 17-18 років. Автори, які взагалі-то писали темні історії для поважних дорослих людей і пройшли відбір на конкурсі, присвяченому Лавкрафту, ці автори раптом перетворилися на дитячих письменників. (більше…)
Позначки:аналіз, горор, дотик зачаєного жаху, жахи, збірка, хоррор
Додав Стос 8 Червня, 2018 | Нема коментарів »
Сергій Демчук вигадав новий фетиш в сексуальній культурі українців. Та що там українців, для людей на всій планеті. До маленької повістинки “Міжсезоння” Демчука усі люди займалися цим, ну, так банально вдома в ліжку; вже екстремально: в туалетах, на природі, на пляжі, в барах, кафе, на дискотеках…Але ніхто не міг ніколи помислити, жоден літератор, тим паче простий смертний і уявити не міг, що кексом можна займатися в такому інтелігентному й культурному місці, це я про літературний музей. І не просто в музеї, а в музеї стовпа, зубра, ікони радянської культури, в святій обителі автора пісні про Сталіна й перекладача “Пана Тадеуша”, затятого мисливця й володаря стількох нагород, премій, відзнак, що їх лічити-не перелічити: двічі лауреат Сталінської премії, лауреат Ленінської премії, член Спілки письменників СРСР, академік АН УРСР, член Російської академії наук, директор Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії… (більше…)
Позначки:відгук, есе, Критика, міжсезоння, сергій демчук
Додав Стос 28 Квітня, 2018 | Нема коментарів »
За поетичною творчістю Людмили Дядченко я спостерігаю уже давно. Ще з виходу її первістка, книжки “Плата за доступ” у 2011-ому році. Її фірмовий ламаний поетичний ритм, східні мотиви, а також тверезий погляд на речі, раціональний підхід до світу й людей у ньому – таке рідко зустрінеш у молодих поетів-сучасників. Імпонує і те, що у автора немає самолюбування та самозакоханості, на що хибують і старі, і молоді митці. У новій книжці “Курка для турка” ще більше відчуваються мотиви туги й самотності жінки в світі, міфологія переплітається з історією, глибоко інтимне контрастує з буденно-реалістичним. Її поезію потрібно сприймати неспішно, зі спокійним серцебиттям та медитативним настроєм. Незабаром поетка презентує читачам збірку “Курка для турка” в Києві. (більше…)
Позначки:інтерв'ю, курка для турка, людмила дядченко, ярослав карпець