Поезія

...8910

Мері Елізабет ФРАЙ. Не плач, де поховав, не стій

Не плач, де поховав, не стій.

Бо я не там. Бо я живий.

Я тисяча вітрів, їх біг.

Я блиск алмазний там, де сніг.

Я світло сонця на зерні.

Я дощ осінній, неземний.

І вранці-рано після лих

Я швидко підійму стрімких

Неголосних птахів ключі.

Я зорі, що м’які вночі.

Не плач, де поховав, не стій.

Бо я не там. Бо я живий.

(більше…)

Позначки:, ,

Валерій ГРЕБЕНЮК. Витончена екзотична лірика

МАНДРИ ВІЛАҐОМ

 

Ало́ми[1] міряють Світами —

Там більше душі не тремтять!

Гіганти зорями не стали,

Пульсари в темряві мигтять…

 

Містичне диво Магнітари[2]

Останній спогад зір простих.

Розкинуть промені кваза́ри[3]

Настане час — і знищать всіх.

(більше…)

Позначки:,

Валерій ГРЕБЕНЮК. Мерехтіння небесних світил

ШІРАШ

 

У незнáні ольдáли* шляхiв

Линуть шíрашу** туги далекі.

У життя фантастичних країв

Відлетіли поважно лелеки…

 

Надзвичайність містична гріхів

Легковажно роками не стерта.

Крізь замети нещадних віків —

Недбайлива пожовклість портрета.

(більше…)

Позначки:,

Майя ЕНДЖЕЛОУ. Феноменальна жінка

Паннам кралям дивно, в чому секрет мій.

Я не мила і не маю зовнішності моделі.

Та як пояснюю їм,

то думають, що брешу.

Кажу:

зброя в моїх лиш руках,

це стегна мої,

це крок мого па,

це рух моїх вуст.

Я жінка.

Феноменально.

Феноменальна жінка –

це я.

(більше…)

Позначки:

Анатолій ВЛАСЮК. Японська копа

1

І день минув.
Здається, не зробив нічого.
Лише один рядочок написав.

2

Гіркий цей світ.
Солодкого в нім мало.
Рай на землі – утопія богів.

3

Блаженствує дитя
У материнськім лоні.
Кричить від жаху, що з’явилося на світ.

(більше…)

Роберт ФРОСТ. Невибраний шлях

У жовтім лісі, на мій жаль,

Лягли два шляхи й розійшлися.

Я був один, і мав печаль,

І довгий час вдивлявся в даль,

Туди, де шлях вів у підлісся.

 

Та вибрав другий як такий,

Що гідний був так само й, може,

Тому що більше мав трави й

Жадав уже коси і дій,

А втім, були два шляхи схожі.

(більше…)

Позначки:

...8910