Поезія

...345...10...Остання

Елла ТИТОВА-РОММ. Сонячний зайчик у моїй постелі

В долоньку мою пробирається сонячний зайчик.

Я тихо лежу, домагань його не уникаю.

О Боже, як ніжно цілує він кожний мій пальчик

І плечі мої неприкриті – жадібно, ласкаво!

І я піддаюсь – відкидаючи ковдру до краю.

Завітною стежкою йде він все нижче і нижче.   (більше…)

Позначки:, , , , ,

Світлана ПАЛАМАРЧУК. Океани зливаються у водостоки

ВНОЧІ

ти будуєш хмарочоси своїх міст

і щоночі мої океани зливаються у водостоки

саме так – океани у водостоки.

один за одним вони стікають

як твої пальці  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Юлія ГУЗ. Дитя листопадове

листя незграбне

дитя листопадове

барви погасли

розбавились

туманом і плином

ріки темноденної  (більше…)

Позначки:, ,

Роксолана ЖАРКОВА. Ця осінь – бажання, яке не збувається…

Фото Жаркова

Тільки осінь

Це ж тільки осінь, всього лише тільки ось…

А ти ще така у літі і з літом в кишені.  (більше…)

Позначки:, , ,

Україна – Іспанія, або Емоційна географія в українській поезії

Без имени-1

Хтось (Юрій Андрухович?) колись зауважив: Іспанія «…зачарована смертю, ножами, таємними різницькими ритуалами. Країна, що за географічними обрисами нагадує розстелену шкуру бика. Останнє спостереження належить Федеріко Гарсіа Лорці, а він знав,що каже…»

Журнал «Стос» пропонує вивчити своєрідну емоційну географію, яка є у віршах українських поетів, редакція спробувала зібрати найцікавіше про далеку та загадкову країну.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , ,

Ліза БУРДЕНЮК. Біловірші

***

Не маю що сказати нового

мені самотньо по п’ятничних вечорах

ненавиджу неділі та суботи

кожен твій дотик – на вагу золота

а слово підтримки – діамант

в усьому винна моя вина  (більше…)

Позначки:, , , ,

Олександра МЕДВІДЬ. Відьма моєї душі

***

у темній кімнаті ми
з
лампою
палимо  ніч
дешевим  романом  і  пляшкою
темного  пива   (більше…)

Позначки:, , , ,

Надія ПОЗНЯК. Цей вересень краде у мене тебе…

Цей вересень краде у мене тебе,

і вулиці довшають для одиноких,

де пахне бадьоро осінній щербет

густих чорнобривців, а кроки

 

незримо стихають у сивих димах,

і тиша така, ніби жінка вагітна.  (більше…)

Позначки:, , ,

Ганна АХМАТОВА. Я давно не вірю в телефони…

Anna-Akhmatova_by_Altman--630x450

* * *

Я давно не вірю в телефони,

В радіо не вірю, в телеграф.
(більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Любов СЕРДУНИЧ. По той бік Холодного Яру

ДОБО ЯНЯ, або  ДО БОЯНА

      Після перечитання книги В. Малика «Черлені щити»

Мокне і мовкне під зливами скошена нива.

Думи рояться, а з ними скрипить і перо.

Жили пульсують. В зіницях – вогнів переливи.

Тріскає серце, й свіча, і гаряче нутро.
(більше…)

Позначки:, , , , , ,

...345...10...Остання