В записничок

Український класик Майк Йогансен про творчість американського класика Едґара По і мистецтво побудови оповідання

Поки збірка оповідань «Вбивство на вулиці…», присвячена творчості Едґара По, перебуває у списку бестселерів у жанрі горор на сайті інтернет-магазину «Yakaboo», журнал «Стос» вирішив нагадати, що писав про творчість американського класика Едґара По український класик Майк Йогансен у далекому 1928 році, розповідаючи авторам-початківцям, як будується оповідання. Ці поради, можливо, також знадобляться тим, хто планує брати участь у літературному конкурсі або шукає причини успіху тієї чи іншої книги.

(більше…)

Позначки:, , , ,

Аліса ГАВРИЛЬЧЕНКО. Нагуєвичі: безкоштовний рай для молодого автора

Франко за ноутбуком. Малюнок Ольги Хабунь

Франко за ноутбуком. Малюнок Ольги Хабунь

Ніч з 30 квітня на 1 травня. Я їду у плацкартному дев’ятому вагоні. Згадую з усміхом останні романтичні прогулянки в рідному місті Кременчуці на Полтавщині і готуюся до нових прогулянок – стежками Івана Франка у Нагуєвичах на Дрогобиччині, неподалік від чудового курорту Трускавець. Мені пощастило – у вагоні тихо, ритмічно стукотять колеса, більшість пасажирів – дівчата з ноутбуками, граються і бігають дітлахи. Ця більшість незабаром вийде у Києві та назавжди щезне із мого життя. Замість них поруч зі мною сядуть уже серйозні, статечні люди: жінки похилого віку, велосипедисти, що готуються до походу в гори, закохані пари, військові… Цікаво, чи багато їм відомо про Івана Франка, думається мені знічев’я. Особисто я знала про нього лише загальновідомі факти: відмінно вчився, дуже багато писав, номінувався на здобуття Нобелівської премії з літератури… Тьмяно пригадую вірш «Каменярі» Франка, який вчила у школі. Ну й, звичайно, відоме «Чого являєшся мені…» (більше…)

Позначки:, , , , , , , ,

Угода, яку варто укласти із собою автору

Якщо ваша мета – написати нарешті книгу й опублікувати її, скопіюйте цей список, викладений нижче, і впишіть у нього свої цифри. Таким чином у вас з’являться звички, які допоможуть досягти поставленої мети. (більше…)

Позначки:, , , ,

Богдан КОВАЛЬЧУК. Про редагування чужих творів

У редагуванні чужих текстів 80% часу займає боротьба проти ідіотського форматування: хтось замість нормальних відступів на початку абзацу, визначених горизонтальною лінійкою, вважає за краще втулити туди штук вісім пробілів; інші (особливо у віршах!) наголоси ставлять не по-людськи («При́ятель»), а казна-як («ПрИятель»).

Як не дивно, переважна більшість авторів не чула про таку чудову функцію абсолютно будь-якого текстового редактора, як рівняння по обох краях, через що найчастіше луплять купи пробілів і навіть табуляції (—>).

І це я мовчу про розпрокляте тире! То воно постає у вигляді скороченого тире, то — як дефіс, а в особливо тяжких випадках — елементом маркованого списку.  Є два основних види тире — повне («—») та скорочене («–»). Останнє призначене (головним чином) для позначення часових відрізків (ув українській мові). Наприклад, пункт із резюме: «2009 – 2014 — Київський національний університет імені Тараса Шевченка». Втім, часто це саме скорочене тире луплять туди, де воно ні в тин, ні у браму, ні у якісні двері.

А є ще дефіс («-»). Багато хто думає, що це — тире, але дефіс використовується всередині тієї чи іншої лексеми (наприклад, «чорно-білий»). І використовувати його замість тире — дуристика. (більше…)

Позначки:, , ,

Аліса ГАВРИЛЬЧЕНКО. Попит чи пропозиція – що важливіше для письменника?

Сьогодні багато хто з авторів схильний скаржитися на байдужість українського суспільства, якому, мовляв, не потрібні письменники. Часто буває, що про письменницьку діяльність людини не знають ні колеги на основній її роботі, ні сусіди… не знають навіть рідні; кореспонденти також не  поспішають брати інтерв’ю, надаючи перевагу спілкуванню із зірками з телебачення. Зрештою, в авторів опускаються руки, письменники (не тільки початківці) переконують себе, що їхня творчість нікому не потрібна, якщо навіть видавці ігнорують листи з рукописами. Так виникає творча криза, здатна перетворитися на депресію, через що не пишуться нові тексти. Але водночас більшість авторів не усвідомлює деяких речей.   (більше…)

Позначки:, , , , , , , , ,

Ольга СТАСЮК. Рецепт хорошого тексту

  1. Готуємо інгредієнти.

Сісти і писати “з ходу” може кожен літературний пройдисвіт. Письменник має знати, що він пише. Для цього беремо історичний/професійний/психологічний/бозна-який-там-контекст і шуруємо до Вікіпедії/документалок/домашніх книг/бібліотек/архіву/в люди/на місця, де розгортаються події. Треба завжди додавати чогось такого, що пересічна людина не знає про цей контекст.

//якщо треба пояснити – є зноски//

Кидаємося термінами-іменами-роками. Не боїмося перетворити твір в енциклопедію. Зрештою, твір має вчити. Тоді, якщо він не вдасться літературно, в ньому буде хоч якась користь і ви не змарнуєте папір/пам’ять комп’ютера.   (більше…)

Позначки:, , , , ,

Аліса ГАВРИЛЬЧЕНКО. Насамперед про жанр

Говорячи про будь-який літературний жанр, ми зазвичай маємо на увазі детектив, або жіночий роман, або готичний, або взагалі коротку прозу – новелу, оповідання, проте не замислюємося над самим словом «жанр».

Тим часом більшість читачів звертає увагу насамперед на це. Той, хто звик до сентиментальної прози, навряд чи розгорне жахи, комусь не до вподоби фантастика, хтось кривиться від однієї згадки про вестерн.

Тобто.

Жанр окреслює читацьку аудиторію. Він є своєрідною країною, в якій мешкає письменник та його читачі, й може стати для автора-початківця як Батьківщиною, так і чужиною з незрозумілою мовою, до того ж із дивацькими правилами.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Чак ПОЛАНІК. Гайки і болти. «Розумові» дієслова

chuck-palahniuk-thought-verbs

За шість секунд ви почнете мене ненавидіти.

Але за шість місяців ви станете кращим письменником.

З цієї крапки – принаймні у найближчі півроку – я забороняю вам використовувати «розумові» дієслова. А саме: «думає», «знає», «розуміє», «усвідомлює», «вважає», «хоче», «згадує», «уявляє собі», «бажає» і сотні інших, які ви полюбляєте використовувати.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , ,

Про письменництво і творчість у найнесподіваніших книжках

ек

Ми звикли, що про письменництво і літературну творчість пишуть у книжках із такими назвами, як «Літературний процес», «Теорія літератури», «Слово і професія», «Письменницькі прийоми» тощо. Тобто з такими назвами, що прямо вказують на цільове призначення і тематику. Але буває так, що на роздуми про письменництво натикаєшся у виданнях, які присвячені, наприклад, здоров’ю. Редакція журналу «Стос» вибрала 5 таких найнесподіваніших книжок.  (більше…)

Позначки:, , , , , ,

Допоміжний СЛОВНИЧОК: Звукові дієслова

Шановний читачу!

Цей незвичайний словничок увібрав у себе звукові дієслова, які часто трапляються у художній літературі. Він допоміжний, бо може допомогти тим, хто пише твори, підібрати найбільш влучне слово. Тим, хто не пише, а читає, словничок допоможе збагатити власну мову в повсякденному спілкуванні. Слова тут є звичайні і незвичайні, але всі вони взяті з наших улюблених книжок та пов’язані з мовленням, дією, рухом, а рух – це життя.
Живіть яскраво!

Редактор журналу «Стос»
Аліса Гаврильченко

(більше…)

Позначки:, , , , ,