...101112...203040...Остання

Сергій МИКИТЮК. Вбивство на вулиці Личаківська

«Дивна все ж таки річ інтуїція, і відмахнутись
від неї не можна, і пояснити неможливо».
Агата Крісті

 

«Я відчув її крижаний погляд із тиждень назад. Він морозом пропік мене наскрізь. Я повернувся і побачив її. Лише секунду вона стояла метрах в ста від мене, а потім зникла. Я протер очі, думаючи, що побачив марево із минулого і знову глянув уперед та там було пусто. Перевівши погляд, попрямував далі. Та відчуття, що хтось іде слідом ані на мить не покидало мене. Вона знову почала переслідувати мене».   Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , , ,

Фотя ВІТРИЛО. Чарівні істоти

Самі ви не існуєте!
(Єдиноріг)

Чарівні істоти живуть не тільки в легендах про старовинні замки, окутані мороком, а скрізь навколо нас. У наших садках, скверах, будинках, квартирах, річках і так далі. Ну то й що, коли ви їх не бачите? Електроенергію ви теж не бачите, але ж вона є, чи не так? Навіть, впіймавши її і примусивши служити вам, ви її не бачите, а тільки результати її діяльності. Ось так і чарівні істоти: живуть поряд невидимо, але їх можна відчувати і взаємодіяти на рівні почуттів та духовного бачення.

*

В будинку давно не жили, але виглядав він міцним і бадьорим. Хороший такий сільський будиночок — для дачі і взагалі.   Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , , ,

Марта БРИЖАК. Квартира на Личаківській

1. Моя історія

Свою розповідь почну з того, що господиня мого попереднього помешкання, де я ховався від світу останні три роки, несподівано вирішила продати квартиру, залишивши мені кілька днів на пошук нового житла. Я обдзвонив всіх своїх знайомих і незнайомих мені людей, розмістив десятки оголошень у соцмережі. Зусилля себе виправдали, і вже через тиждень я оселився в невеличкій кавалєрці на горішньому Личакові.

В моєму розпорядженні була маленька кімнатка із величезним вікном і виглядом на вулицю Личаківську. Тут стояло скромне ліжко, тумба і шафа. А також кухня з радянським холодильником та допотопною газовою плитою, невеликий розхитаний стіл, три крісла і тринога табуретка. Словом, більше аніж було треба для моєї скромної особи.  Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , , ,

Увага! Стартував V Всеукраїнський поетичний конкурс «ГАЙВОРОННЯ»!

УМОВИ КОНКУРСУ:
До 15 ЛЮТОГО необхідно надіслати на електронну пошту bogugor2014@gmail.com одним листом ДВА файли – 5 своїх віршів ув одному файлі, а коротку іноформацію про себе (у довільному форматі) – в другому.
– Мова творів – винятково УКРАЇНСЬКА.
– Диптих, триптих, міні-поема та інші жанри, які складаються з кількох частин, вважаються ОДНИМ ТВОРОМ.
– Журі конкурсу обере 15 найкращих добірок (можливе корегування кількості за умови однакової кількості балів) орієнтовно до 1 березня.
– Фіналісти візьмуть участь у ДРУГОМУ ТУРІ.
Читати далі »

Позначки:, , , ,

Олександр ШЕВЧЕНКО. Білий Ельстер

День третій

Осінь у Саксонії була чарівною. Щодня густий туман падав на ці землі і разом з золотистим листям створював атмосферу майже величавого спокою.

В такому настрої вона перебувала уже третій день, з того самого моменту, як приїхала до Юргена. І безумовно саме він був головним героєм цієї осінньої казки, і те щастя, що вона відчувала, створював в першу чергу саме він, а туман, листя, віковічні замки та костели – усе це було найбільш підходящими декораціями для цієї казки.   Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , , ,

Олеся МІФТАХОВА. Я знала 9 слів…

* * *

чи чули ви зізнання

боюся смерті

 

о це про мене

страхаюся

лякаюся

жахаюся   Читати далі »

Позначки:, , , , ,

Наталія МЕЛЬНИК. Я дякую тобі…

Я дякую тобі

За зустрічі й розлуки,

За тихий плин думок

І шквал бездумних слів,

 

За кожен новий день,

За твої теплі руки,  Читати далі »

Позначки:, , ,

Наталі ПАРРЕЛ. Той день

Той день був якимось дивним. Точніше, дивною була і ніч, що передувала тому злощасному дневі і тому страшному вечорові.

Прокинувшись о шостій ранку з присмаком крові у роті, без наявних на те причин, я не звертаючи уваги, заварила міцної кави, і слідкувала з вікна за першими перехожими, що поспішали на роботу, переплигуючи через добрячі снігові намети. Останні два тижні і шматок до рота не ліз, жила за рахунок кави і еклерів з пекарні подружки. Голова була ніби з похмілля, ще і похмурість неба не додавала настрою, а на носі уже сидів Новий Рік. Звичайно вона боліла, я усю ніч чула дивний дзенькіт, котрий здавався досить знайомим та джерело його походження так і не вдалось виявити. Спершу, звук ледь чутно різав слух, ніби на вулиці щось розсипалося. Раз я пропустила повз вуха, через декілька хвилин знову повторився, а потім ще раз і ще, і ще. Інтенсивність звука наростала. Дійшло до того, що здавалося ніби це брязкає під ліжком. Злякавшись, я увімкнула нічник і сиділа досить довго, допоки втома не перемогла – я заснула. Тому туманний погляд та заплутані думки йшли, очевидно, у комплекті до веселої нічки.   Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , , ,

Аліса ГАВРИЛЬЧЕНКО. Попит чи пропозиція – що важливіше для письменника?

Сьогодні багато хто з авторів схильний скаржитися на байдужість українського суспільства, якому, мовляв, не потрібні письменники. Часто буває, що про письменницьку діяльність людини не знають ні колеги на основній її роботі, ні сусіди… не знають навіть рідні; кореспонденти також не  поспішають брати інтерв’ю, надаючи перевагу спілкуванню із зірками з телебачення. Зрештою, в авторів опускаються руки, письменники (не тільки початківці) переконують себе, що їхня творчість нікому не потрібна, якщо навіть видавці ігнорують листи з рукописами. Так виникає творча криза, здатна перетворитися на депресію, через що не пишуться нові тексти. Але водночас більшість авторів не усвідомлює деяких речей.   Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , ,

Христина МЕЛЬНИК. Вбивства в Алфавітному місті

Вранці знайшли труп на вулиці «М».

Всі вже знали, в якому стані буде тіло. Цього разу жертвою була жінка років тридцяти з коротким білявим волоссям і розмазаною по всьому обличчі червоною помадою. На голому трупі не знайшли уражень, що свідчили б про насильницькі дії чи сексуальне насильство. Лише на спині жінки, як і у всіх попередніх жертв, чорним маркером, гарним почерком було виведено алфавіт. І тільки останню букву, якою по рахунку і був труп, було врізано глибоко в тіло, залишивши на шкірі криваве клеймо Букваря. Цього разу червоною, прикрашеною цівками крові була буква «М». Поки він розписував і уродував її спину, вона була ще живою. Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , , ,

...101112...203040...Остання