...10...181920...304050...Остання

Олена ІСЬКОВА-МИКЛАЩУК. До скону

У неї в кімнаті свічки та ікони.

У неї в душі розперезаний біль:

Вона ж обіцяла з ним бути до скону.

Не Богу.

Не людям.

Собі.  Читати далі »

Позначки:, , ,

Ольга СІЛАКОВА. Post mortem

Тепер лиш я тобі дарую квіти,

Волоссям витираю чорний камінь,

Твої долоні більше не зігріти..

Душа прощалась: Амен, Амен, Амен…

 

Лиш темрява вквітчала сном флерони,

Це місто знову відкривало втрату,  Читати далі »

Позначки:, , ,

Роман ПОВЗИК. Шкіра

По шкірі спини

розростається інший світ,

з чорними травами,

зміями

й

іншими демонами.  Читати далі »

Позначки:, , ,

Іра ПАМ’ЯТАЙ. Цілунки і квіти

31 грудня мені робили відправу

Приходили люди, знайомі й не дуже,

Цілували мене у лоба, казали:

«Земля тобі пухом»

 

Ось підходить до мене сусід

Він виходить на люди вкрай рідко,  Читати далі »

Позначки:, , ,

Соломія МАРДАРОВИЧ. Очі

«Я хочу бути п’яною від аромату кави

і зашивати день солодким білим чаєм.

Я хочу віднайти слова серед чужої мені тишини.

Десь там я чула – варить зілля наш Алхімік…

Можливо мені теж пора?

Хвилина божевілля…»  Читати далі »

Позначки:, , ,

Михайло САЛЮК. Чорно-білії лілії

Хмари марами

вкрились білії,

мари чорними

в докір лілії!

світ малесенький,

не білесенький:  Читати далі »

Позначки:, , ,

Таїсія НАКОНЕЧНА. Риба

Ти вже бачив,

Як помирає риба?

Ти бачив, як довго вмирає риба?

Як довго вона прощається із земним життям?

Як довго вона розмахує плавниками,

Бовтаючись догори пузом у брудній річці?  Читати далі »

Позначки:, , ,

Роксолана ЖАРКОВА. Зберегти до завтра

Один із тих, хто плаче над нею, коли вона спить.

Поки літо ще довге: ще встигнеш зібрати всі вірші і вишні.

Встигнеш все з’їсти, розганяючи втому, спраглість і сить.

Заковтавши слова – двозначні, порожні, колишні…

Не вір.

Хай вертається в нірку спогадів чи до решти зношених-вже речей,  Читати далі »

Позначки:, , ,

Тетяна ДЕМАХІНА. Нав`ї вітаються світлими тінями…

Нав`ї вітаються світлими тінями,

Люди скидаються на недопалки.

Мріями мертвими, мріями синіми

Сповнені кров’ю спустошені балки.

 

Ранок дарує чуття нескінченності,

Руки вбирають у пиху і сум.  Читати далі »

Позначки:, , ,

Сергій АРКУША. Привокзальна зима

привокзальна зима не скінчиться, напевно, ніколи…

в заметілях нічних запасна загубилася колія.

твій вагон причіпний даремно чекає на березень.

поряд сквер – ніби цвинтар, і круки кружляють над берестом.

 

ти давно здав квиток і, тиняючись поміж составами,

поміж ряду платформ і цистернами жовто-іржавими,  Читати далі »

Позначки:, , ,

...10...181920...304050...Остання