123...102030...Остання

Соломія БЕГЕН. Розплата

Юв Бегге

Сьогодні місто не схоже на твоє. Ти плентаєшся залюдненими вулицями під небом, якого ніколи не побачиш за густими низькими хмарами. Повітря надто сухе, щоб вільно дихати. Час від часу тобі здається, що це останній вдих, бо воно навіть до легень не доходить. Напевно, ти помреш через кисень. Грибок у твоїй спальні допоможе.

Люди на вулиці невтішні, наче несуть мерців у своїх торбах, з тугою, заклопотаністю, цвинтарним усміхом на стриманих обличчях. Їх потрібно оминати, берегтись ударів тими сумками, дивитись повз них. У кожному погляді в очі буде докір. Докір тобі за присутність, незначність, самотність серед вулиці. У цьому потоці ти добрідаєш до роботи.   Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , , ,

Максим КРИЖАНОВСЬКИЙ. Договір

Напевно всі люди в своєму житті чули фразу: «Договір дорожче грошей».  Є люди, для яких договір - дорожче життя, і життя не свого, а своїх друзів чи близьких людей. Особливо коли допікають роки на реалізацію певних цілей, і людина заради їх реалізації плює на все і на всіх, аби втілити свою мету в реальність. Проблема таких людей в тому, що вони до своєї мети прив’язують інших людей, які ті в свою чергу несвідомо та непомітно стають жертвами спільної справи.   Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , , ,

Дарина ГОРСЬКА. Біле сарі з червоною вишивкою

Андрій прокинувся в задушливій кімнаті величезного готелю в самому центрі Мумбаї. 10.00, неділя, 5 серпня. З похмілля боліла голова. Від набридливих звуків поблизу вікна — ймовірно, співу тутешніх дятлів, — вона просто-таки тріскалася. Чоловік заплющив очі. “Навіщо я пив? Нащо взагалі туди пішов?”

Розплющив. Зі стелі звисала зловісна сіра тінь.

Знову заплющив. Тепер перед ним блискавично пронеслася постать стрункої, розкішної індійської красуні. Більше останнього запитання він собі не ставив.   Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , , ,

Олена БОЛЬШОВА. План – 2066

То був звичайний, весняний, квітневий ранок. На вулиці було морозно. Семирічна Надійка бігала біля будинку пританцьовуючи та наспівуючи свою улюблену пісню. Її чорне кучеряве волосся до плечей, заплутувалося від вітру.

– Мамо, ти там ще довго поратимешся біля своїх квітів? – запитала мала, – Я хочу, щоб ти мені заплела дві косички, адже я повинна бути найгарніша у хрещеного на гостинах.

– Ти у мене й так – найгарніша, –  посміхаючись відповіла мати Наталя.   Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , , ,

Світлана ТАРАТОРІНА. Гілка глоду

Я не пам’ятаю свого імені, не знаю, де знаходжуся і хто ця жінка, що конає на моїх руках. Єдине, що має сенс – це кров: солона, тепла, в’язка. З ранок на білій майже прозорій шиї сповзають дві цівки – останній удар вмираючого серця. Я нахиляюся і жадібно злизую червону розкіш. Зазираю у гарне чуже обличчя.  Сині очі згасають, немов товща води поглинає останні промені. У зіницях навіки застигає жах, здивування і…любов? Зовсім близько вибухають голоси. Грюкають двері. До кімнати вривається натовп. Мозок розриває від биття сердець, запаху людської плоті і пульсації крові у жилах. Зуби вимагають нової жертви, але я не можу підвестися. Жінку видирають з моїх обіймів…    Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , , ,

Владислав КОВТУНЕНКО. Збирач ненависті

1

На стіл Вадиму Леонідовичу, який вже сім років сидів у поважному кріслі старшого слідчого Дніпровського відділку поліції, поклали чергову товсту теку з матеріалами справи.

— Невже знову? — запитав він.

— Ага, — кивнув Сашко, — ювілейний сотий випадок. Усе як і завжди. Ні з того ні з сього жінка кинулася на перехожих. От тільки жертв цього разу збагато: одному чоловіку добряче роздерла обличчя, другому — всадила в око ключі, а от дівчину, яка також опинилася поруч…   Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , , ,

Оксана МІЛЬКЕВИЧ. Одна ніч з життя супергероя

Ніч. Темінь. Залита лише місячним сяйвом вулиця. Nike м’яко і безшумно крокують по дорозі. Мій третій тиждень «геройського» патрулювання. Як яскравий приклад свого покоління, люблю містику, фільми і книги жанру хоррор, детективи, ну і звичайно ж історії про супергероїв. Але ж герої бувають різні, чи не так?

Я не кретинка чи божевільна, не подумайте, просто дівчина, яка прагне все забути. За будь-яку ціну. Будь-якими засобами. Найтяжче мені буває вночі.  Лягаю в ліжко, кладу голову на подушку, закриваю очі. Поринаю в сон. Світло, скрегіт, удар. Вскакую і починаю метатися по кімнаті, як замурований в клітці звір. Могила. Все починає стискатися: стіни, стеля, меблі. Мене лихоманить. На простір, біжи геть звідси. Виходжу на двір, дихаю, ходжу поміж дерев, розтискаю побілілі руки. Ось так все і почалося… Сіра кенгурушка, сині спортивні штани, бігові кросівки. Волосся коротке – не вчепишся. Десять років самбо і чемпіонство за тендітними плечима, майстер спорту по стрільбі і довгі ноги … Коротше знаю кілька штучок.   Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , , ,

Тетяна ТРОЇЦЬКА. Зірка Наві

Із циклу «СИСТЕМА СИРІУС»

Сьогодні місяць був іншого кольору. У своїй попелясто-жовтій круглості він набув токсичних фарб у частині, оберненій до Землі. Мірі не давала спокою природа плям його поверхні. Із усіх земних епох їй хотілося жити в тій, коли нічне світило ще було чистим, у сторіччі, коли ще не було Христа, у доісторичному небутті, без скрижалей і законів, коли хімія і фізика творилась лише природою і не було пояснень. Пряма взаємодія космосу та душі.

Цього вечора подорожі були завершені. Небо одягло ковдру ночі на свої ноги і сонце перестало дихати. Сузір’я Кассіопея припинило своє існування, біло-голуба зірка Наві згасла. Минулось вже близько семи років, як Міру кинули в її Рожеві озера. Коли у другому сторіччі Клавдій Птоломей включив сузір’я у свій фоліант «Альмагест» нарівні з 47 іншими сузір’ями, вона переродилася у енергії 55 тисяч сонць: рентгенівське випромінювання. В неї не було ані минулого, ані майбутнього. Існування зав’язане на нічній матерії.   Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , , ,

Олександр ВІТОЛІН. Люстратор з вулиці Мор

Невловимий Відчайдушний Схиблений Невидимець-маніяк знов не залишив жодних слідів і залишив бовтатися на ліхтарі голову комітету міськради по боротьбі з корупцією, який ще вчора обіцяв побороти корупцію в слідчих органах і дати дороги новим кадрам, які обов’язково зловлять Столипіна. Столипіним маніяка називали за його вірність шибениці як знаряддю вбивства. Дехто вважав, що називати маніяка прізвищем царського сатрапа непатріотично і є ознакою провінційності, але прізвисько швидко стало популярним і нічого з тим вже не можна було зробити. До того ж лемент невдоволених прізвиськом потонув у більш гучному лементі навколо версії, що замість маніяка-вішателя насправді місто накрила хвиля загадкових самогубств. Головний аргумент прихильників цієї версії був залізним: вбивця не залишив жодних слідів і на тілах жертв теж не було жодних слідів боротьби. Слідчі були б і раді списати все на самогубство, але повішені були людьми з «системи» і звичайно мали в цій системі кумів, сватів, братів, які і слухати не хотіли про самогубства.   Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , , ,

Володимир КОМПАНІЄЦЬ. Птах у сухому гіллі

Алану По, Мері Шеллі, Брему Стокеру, Філіпсу Лавкрафту, Роберту Говарду  – письменникам, що створили химерні світи, до яких ми досі прагнемо бути причетними.

 

«Існує два способи розтину трупу. Спеціалісти старої школи і нині використовують широкий ніж, проводячи суцільний глибокий надріз, що відразу оголює ребра. Німецька школа, наслідуючи професора Франкенштайна, надає перевагу вузькому лезу. Роблячи швидкі надрізи ми скриваємо шкіру та шар підшкірного жиру, оголюючи м’язи. Німецький прийом останнім часом має більшість прихильників, бо його переваги очевидні! Але вам, панове, як майбутнім лікарям, під час навчання прийдеться опанувати обидва.   Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , , ,

123...102030...Остання