...1020...282930...405060...Остання

Володимир ЦИБЕНКО. Експериментатор

Учора я замкнувся у себе в шафі й дотепер перебуваю в ній. Це сталося не випадково, як це могло вам здатися на перший погляд. Навпаки, я зробив це цілеспрямовано, для того, щоб дізнатися результат мого експерименту, ідея якого закралася мені до голови з вчорашньої ночі. Мене ніби пробило струмом, коли зрозумів, що я можу від цього отримати. Невідомість, відлюдкуватість, мовчання, раптово може змінити  все довкола мене, відкрити нові сторони того, що я раніше не помічав та поглянути під іншим кутом на все, що мене оточує.  Читати далі »

Позначки:, , , , ,

Інгвар АНТ. Шепіт сосен

Існує думка, що привиди бувають не лише у людей, але і у дерев

Дж. Гілл “Дерева-привиди

Я боюсь весни.

Так, ви все правильно зрозуміли!

Тієї пори, коли зима сповзає, як на картинах Далі, темними струмками.

Місця, набиті снігом, чорніють. Вулиці забризкані сміттям та лайном. Небо затягує сірістю, як зір у п’яниці. Повсюди глухе каркання. Вороння зависає на електричних стовпах. Будинки оголюють сліди хвороб часу. Начебто вже тепло, але ще пробирає до кісток.

І дерева…   Читати далі »

Позначки:, , , , ,

Максим ЧУПРИНА. Зло

***

Боротьба за життя Ромашки йшла цілу ніч. Як на лихо, саме цієї ночі вдарив лютий мороз, причиняючи нестерпні страждання нещасній тварині та її господарям.

Батько й дочка-студентка, що приїхала додому на вихідні, замкнули у хаті матір, щоб не чути її голосіння, яке до того ж могло ще й побудити усіх сусідів.

Зціпивши до хрусту зуби, дочка з батьком метушилися, бідолашні, коло корівки, своєї годувальниці. Наскільки змогли, вигребли з-під неї сніг та підіткнули соломи. Накрили зверху цупким рядном, запалили поряд вогнище, по черзі лягали Ромашці на спину, намагаючись зігріти свою голубку теплом власних тіл. Час від часу вона повторювала спроби звестися на ноги, тоді Світлана з батьком, вибиваючись із сил та напружуючи вкрай натомлені, задубілі від холоду м’язи, підпихали її, підбадьорювали лагідними словами, але ні – задні кінцівки відмовлялися їй слугувати.   Читати далі »

Позначки:, , , , ,

Стартував перший всеукраїнський конкурс кращих творів на сільську та аграрну тематику ім. Григора Тютюнника

П О Л О Ж Е Н Н Я
про перший всеукраїнський конкурс кращих творів
на сільську та аграрну тематику
ім. Григора Тютюнника

І. Загальні положення:
1.1. Перший всеукраїнський конкурс кращих творів на сільську та аграрну тематику проводиться Аграрною партією України та видавництвом «Самміт-книга».
1.2. Метою Конкурсу є сприяння національно-культурному відродженню України, активізація роботи серед молоді, збереження і розвиток інтелектуального потенціалу України, популяризація сільської та аграрної тематики в незалежній Україні, пейзажної лірики, поліпшення роботи з обдарованою, творчою молоддю, всебічна підтримка молодих талановитих літераторів.   Читати далі »

Позначки:, , , , ,

Найбільший в Україні інтернет-магазин книг Yakaboo.ua відкриває власне видавництво

mailservice

6 жовтня найбільша в Україні інтернет-книгарня Yakaboo.ua відсвяткувала свій 12-ий день народження. За цей час компанія стала лідером ринку онлайн продажу книжок, її асортимент становить понад 200 000 найменувань видань. Реалізуючи виключно офіційну сертифіковану продукцію, Yakaboo.ua досягла дворазового зростання компанії. Логічним продовженням активної діяльності Yakaboo.ua на книжковому ринку України, прагнення розвинути галузь, задовольнити попит на літературу окремих жанрів стало заснування власного видавництва Yakaboo Publishing. Співзасновницею Yakaboo Publishing є видавець Оксана Форостина (імпринт ТАО).  Читати далі »

Позначки:, , , , , ,

Павло РУДЕНКО. На веранді

Новий рік ми зустріли разом з бабусею. Це було вперше. Зазвичай я, мама і тато приїжджали на Різдво. Все-таки дорога далека. По телевізору було привітання новообраного помаранча. 2005 переступив поріг. Снігу намело по коліна. Все було як завжди, крім самої бабусі. Вона наче щось знала чи відчувала. Її усмішка зникла, а якщо і поверталась, то була вимушеною. Її наче підмінили. Ми зустріли Різдво. Колядники. Кутя. Святий Василь. На Водохреще вже не залишились, бо канікули. В перед день свята залізничний вокзал сказав нам до зустрічі. Та хто знав, що ця зустріч буде так швидко. На наступний день після Водохреща, близько одинадцятої ночі, пролунав довгий дзвінок.   Читати далі »

Позначки:, , , , ,

Віталій ГЕНИК. Скелет у шафі

Певен, що кожен при бажанні пригадає якусь пригоду з дитинства, лячну до болісних дрижаків саме своєю незбагненністю. Зазвичай більшість таких історій у зрілому віці знаходять раціональне пояснення. Але деякі…

Мені було років вісім, коли дід із бабою, що в них ми жили, надумали піднімати хату. Збудована ще до війни, рублена будівля не мала фундаменту й щороку потерпала від повені – поблизу-бо стояв водяний млин. Старенькі перебралися на час ремонту до прибудови, а нам із татом і мамою довелося тимчасово моститися по сусідах.

Отак і вийшло, що того літа ми на кілька тижнів винайняли кімнату в старого Драгомира.   Читати далі »

Позначки:, , , , ,

Павло РУДЕНКО. Ворон

Чотири роки поспіль 26 червня Пилип приносить квіти і прибирає навколо могили брата. Старшого брата, він був йому за батька і за матір. Виховання інтернату дозволило раніше подорослішати. Вони завжди були разом. Завжди пліч-о-пліч, поки мотузка на гілці посеред поля не залишила йому тільки тіло і багато запитань.

Він вийшов, коли Пилип був у душі, як завжди на роботу, та не повернувся. А потім телефоном йому сповістили, що брата знайшли повішеним, неподалік від дому, всього-на-всього якийсь кілометр. Свідків, звісно ж, не було, тільки багато ворон. Можливо, вони бачили, що відбулось насправді, та що вони скажуть, крім каркання.  Читати далі »

Позначки:, , , , ,

Назарій ВІВЧАРИК. Коли Земля бунтує

Була така пора доби, коли вже не ніч, але ще й не ранок. Це найспокійніша пора. У цей час навколишній світ немов застигає у невагомості. Природа огорнула тишею сіру триповерхову будівлю медичного закладу, що заховалася серед каштанів. Це було, либонь, найвіддаленіше місце цього невеликого провінційного містечка. Хтозна, чи так було колись заплановано будівничими міста, чи просто підсвідомо люди відмежувалися подалі від цього закладу.   Читати далі »

Позначки:, , , , ,

Микита КІЛЯРОВ. Компас

Щойно я повернувся звідти, звідки, вважалося, немає вороття. Тепер коли я тут, у світі марнотратства та цинізму, серед людей, які безтямно підсипають пісок зі своїх життєвих годинників чванливим, слабкодухим й позбавленим ерудиції вельможам, оточений думками про виживання простолюдин та перебуваючи серед одержимих нікчемними папірцями навіжених, я не можу прожити й хвилини, не зневажаючи той похмурий день мого розставання з безтурботним життям. Там, де я побував, нема нічого, окрім страждань, мук, тортур та жалю. Мені довелось відвідати світ, де межі та границі не мають ані найменшого значення, де простір суцільною пітьмою проводить будь-кого довгим коридором у безкінечність — до повного й суцільного небуття. Те, якими стежками я ходив і що бачив, занурило мене у справжнє просвітлення, після якого я ненавиджу й відверто проклинаю усе, що пов’язано з цим зіпсованим та безнадійним світом. Мої мандри перетворили мене на справжнісінького відлюдка й змусили дедалі частіше пропускати до голови жорстокі, жахливі думки. Шлях, котрий попервах я розглядав як повернення втрачених мрій та надій, зрештою заслав на мене покарання у вигляді безутішного горя й смутку. Ця темінь день у день проростала залишками моєї свідомості, вона оповивала отруйними шипами мою скляну душу й насамкінець дісталась розуму.   Читати далі »

Позначки:, , , , ,

...1020...282930...405060...Остання