...1020...293031...405060...Остання

«ПІСЛЯ ОПІВНОЧІ»: результати голосування членів журі

Найцікавіші цитати від журі про горор

Вікторія Гранецька: «Коли крові, трупів, болю й гниття стає забагато, вони вже сприймаються як шпалери».

Олександр Дмитровський: «Цікавий факт, Лавкрафта активно читали американські вояки у Другій Світовій».
Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , , , , ,

Прийом творів на конкурс «ПІСЛЯ ОПІВНОЧІ» завершений

Шановні конкурсанти, члени журі, читачі, критики! Прийом творів на конкурс «ПІСЛЯ ОПІВНОЧІ» завершений!

Нагадуємо.

Оголошення переможців: 20 лютого 2016 року.

Нагорода – публікація 5-6 найкращих горор-оповідань у друкованій збірці.  Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , , , , , ,

Слава ГОНЧАРУК. Не відчиняй дверей

Сиділа на краєчку ліжка. Тонкі білі руки на колінах. Русяве волосся важкими хвилями на плечах. Улюблена футболка з тьмяним обличчям Леннона, потерті джинси. Занепокоєна. Добирає слова.

– Я не хотіла приходити… вибач. Але сталося щось… дивне, – нервово перевела подих, скоса глянула на широкі плечі дверей, напружилася, – і я мушу спробувати.

– Що спробувати? – нетерпляче запитав.  Читати далі »

Позначки:, , , , , ,

Віталій ЛЕВЧЕНКО. Ворон

А у вас є штори на вікнах?

Темно. Ніч. Невелика кімната. Зліва, від дверей аж до кута, простягнувся старий радянський сервант із кількома шарами пилу та зсохлим вазоном наверху. Далі – самотнє одинарне пластикове вікно і тумбочка з несправними шухлядами та високим дзеркалом, яке де-не-де вкрапилося іржею та мертво-чорними невіддзеркалювальними плямами. Із наступного кута до середини кімнати простяглася ледь жива шафа з відламаною середньою дверцею (всього колись було три) і зовсім порожнім відділом для верхнього одягу.   Читати далі »

Позначки:, , , , , ,

Тарас ТИТОРЧУК. Чагарник

Він чув про такі місця.

Антон раптово відчув, що його кросівка зі сріблястими смужками не може впоратися з довгою, закрученою травою, що зачепила її. Він заточився, ноги переплутались і юнак відчув що падає. Він виставив ліву ногу аби пом’якшити падіння об інше скупчення вологої трави, проте й тут рослинність зрадила йому, бо в наступну мить хлопець відчув гострий біль , що прокотився ногою. Падаючи набік, він устиг мигцем глянути на великий камінь який роздер йому спортивні штани та шкіру під ними. Коли Антон вже лежав, крізь наростаючі хвилі ріжучого болю в нозі він усвідомив що трапилось: у сутінках він не помітив каменя, що виступав у високій траві і той пропоров йому шкіру, нахабно, безпардонно, неначе намагаючись вістрям дістатись до самої кістки. Може й діставсь. Може, якби було світло, то за зеленими стрічками трави Антон, своїм змученим, втомленим поглядом, розгледів би темний силует каменюки що заховалась за нею. Однак, тишу невеличкого гаю оповили сутінки. Тут завжди були сутінки, у будь-яку пору дня і куди не глянь. Та й дня в цих місцях, мабуть, не було – вічне, лише, надвечір’я.  Читати далі »

Позначки:, , , , , ,

Сергій ШЕВЧЕНКО. Карта сновидінь

У чому секрет вашого успіху?

Це питання Анатолій Блок чув безліч разів. І навіть коли воно адресувалось не йому, він відчував зловтішну посмішку минулого, що не відпускала ні на мить.

Для декого секрет популярності, чи геніальності полягає в чистому везінні. А у випадку з Анатолієм – у невезінні. Та відповідь на питання, яку він мав, але якою ніколи не ділився з репортерами, ведучими, чи іншими зацікавленими особами, починається з аварії. Тоді він втрати усе – здоров’я, мрії, плани на майбутнє, – нормальне людське майбутнє, без страху, боязні зазирнути у дитячі очі, і знайти там щось таке, чого ніхто не в змозі побачити.  Читати далі »

Позначки:, , , , , ,

Павло ДОВГАНЬ-ЛЕВИЦЬКИЙ. Доки смерть не розлучить нас

З випуску ТСН, 23 жовтня: «Сьогодні, близько о-пів на третю ночі, на Скнилівському мосту, сталася жахлива ДТП. Водій Toyota Land Cruiser не впорався з куруванням і вилетів на зустрічну смугу. В наслідок чого, зіткнувся з мінівеном марки Мерседес. Водій та троє пасажирів мінівена загинули на місці. Водія та пасажирку Тойоти доправили, у вкрай важкому стані, до районної лікарні. Відкрито кримінальне провадження, за підозрою у кермуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.
Читати далі »

Позначки:, , , , , ,

Поліна ГОЧ. Після опівночі

Коли кожна крихітка засинає після стомленого дня, коли фіалкове небо вже давно поглинула темінь, тоді болить тиша. Вона здавлює тебе, натискаючи на м’яку шкіру, шукаючи вразливий нерв, щоб насолодитися твоєю безпомічністю.

Коли темно – страшно: насичена чорнота тамується в усій кімнаті й повільно впинається в тіло, стираючи кордони між тобою й ліжком, де згорнувся втричі.  Читати далі »

Позначки:, , , , , ,

Ярослав ФЕРІЙ. Поклонитися дзвонам

І

Жовте світло, що било із вікон генделика, ніколи не означали для Романа такого спасіння від болю, як того теплого серпневого вечора, коли він дізнався, що згоріло його сімейне обійстя у Білостоці. Не пошкодувала пожежа і старовинного саду, насадженого його предком, першим Подольським, який відзначився у битві при Олькеніках під командуванням чашника Великого Князівства Литовського, а пізніше гетьмана, Григорія Огінського. Десь із 1830-х, одна із побічних гілок Подольських оселилася у Львові і жила до сих пір. Якби не операція «Вісла», що винищила усіх Білостоцьких Подольських, які відмовилися покидати свою землю, батьки Романа, так би й не отримали старовинний маєток і сад при ньому. Сьогодні ж прийшла звістка, що згорів до тла будинок, де вбогий львівський художник Ромко мав надію колись пересидіти задумливу сиву старість. Був дім, був сад, а тепер нема. Читати далі »

Позначки:, , , , , ,

Ірина КИЛЮШИК. Крик

– Чи боїшся ти темряви? – запитала дівчина, її голос тремтів.

– Ні, – відповів хлопець, спостерігаючи як кілька студентів зайшли до приміщення університету.

– А я боюся. Боюся того, що є у темряві. – присіла дівчина на лавку, бо сил стояти в неї практично не було.

– Хм. Ніколи не розумів, як можна боятися того, чого не бачиш?  Читати далі »

Позначки:, , , , , ,

...1020...293031...405060...Остання