...1020...313233...405060...Остання

Віталій КВІТКА. Дніпровська траса

Дніпровська траса ніколи не викликала в мене довіри. Я живу поруч, і мав би звикнути до неї, але це не так. Траса як траса – просто дорога, яка, коли чесно, з балкону дев`ятиповерхівки, веде в нікуди. І все-таки завжди було щось, коли я споглядав крізь вечірню темінь на блимання фар, – щось не те і щось не так.

Хлопчиком я намагався уникати проходити повз неї. Це вдавалося, тому що школа була в інший бік. Опівдні, коли ми вирушали до бабусі, особливо влітку, траса була така як зазвичай – як і належить усякому шляху, вона вела туди, куди й потрібно було дістатися пасажирам автобуса чи маршрутки. Вона виглядала такою настільки впевнено, що вдавалося навіть забути її попередню незвичайність. Її маленьку похмурість. Однак у звичайні дні – це коли ти нікуди не подорожуєш і навіть не хочеться – я намагався обминати балкон, який незмінно виходив на цю частину життя.  Читати далі »

Позначки:, , , , ,

Віталій КВІТКА. Oui, papa!

Сьогодні вранці до мене прийшли мої ненароджені діти. Хлопчик і дівчинка. Я так зрадів, що навіть не встиг подумати про їхню природу. Раніше я дуже хотів із ними зустрітися. І тепер почувався, як людина, яка не бачилась із кимось – без перебільшення – тисячу років.

Обличчя старшого, кароокого, як і моя дружина, вигулькнуло просто перед очима. Воно було протнуте світлим, усміхнене і мовчазне. З очей сина аж бризкала радість – ця метафора підходить найкраще для передачі сенсу того, що з нами відбулося в ту хвилину. Я уже не міг відірвати від них погляду.  Читати далі »

Позначки:, , , , ,

Назарій ВIВЧАРИК. Помста скіфів

В абсолютній темряві він намагався знайти хоч одне сухе місце на цій вогкій підлозі. Дихати було важко через забиті груди: ті козли добряче його потовкли і дали зрозуміти, що на помилування розраховувати не доведеться.

Шморгнувши зламаним носом, він зі стогоном осів на підлогу. Мабуть, це був підвал того бізнесмена, у який його заштовхали в напівпритомному стані. Кажуть, цей їхній місцевий бізнесмен, якого всі називають Владленовичем, знюхався з якимсь азіатом і набрався від того поганих манер – став жорстоко поводитися з підлеглими, досить рішуче з клієнтами, а головне, що оточив себе охоронцями, які мали додавати статусу його постаті.  Читати далі »

Позначки:, , , , ,

Роксолана ЖАРКОВА. Боляче, сміло, спрагло і трохи мило…

Літнє

В цьому літі є щось значНЕ.

З часткою не…є навіть ти!

Мені здається, ти чуєш мене

Зі своєї балконної висоти.

У тобі є щось, може, космічне,

Тільки боюся впасти з Землі   Читати далі »

Позначки:, , , , ,

Максим ПОПІЛЬ. Тільки не дивись вниз

В кімнаті було холодно. Навкруги стояла повна темрява, і лише кілька свічок освітлювали стіни хворобливо-жовтим світлом вогню. Під його моторошні танці тіні на стінах починали рухатись, і здавалось, що самі духи вирішили завітати до цього Богом забутого будинку.

Маленький хлопчик сидів біля вікна і скляним поглядом спостерігав моторошні танці полум’я на стіні. Підібравши ноги під себе, він з острахом дивився на це божевільне дійство тіней, яке дуже здавалося справжнім, живим.

Йому було страшно. Він знав, що трапилось дещо погане, а може, й жахливе. Він знав це, і його страх в глибині душі тільки зростав. Але він знав ще дещо, дуже важливе — не дивитись вниз. Що б не трапилось — тільки не дивитись вниз.   Читати далі »

Позначки:, , , , ,

Літературна агенція «Acris» візьметься за промоцію збірки оповідань від конкурсу «Зачаєний жах»

агенція

Чудова новина для авторів, які надіслали або тільки планують надіслати свої твори на літературний конкурс горор-оповідань «Зачаєний жах»! Організатор конкурсу літературно-художній часопис «Стос» та літагенція «Acris» вирішили об’єднати зусилля для пошуку та промоції авторів, що цьогоріч вправлятимуться у творенні «лавкрафтівських жахів». Тому до складу журі конкурсу (поряд із редактором Алісою Гаврильченко, письменниками Сашком Заварою та Вікторією Гранецькою, а також  українськими перекладачами Г. Ф. Лавкрафта) увійде співзасновниця літературної агенції «Acris» Любов Кривуца, аби спільно провести відбір, редагування та укладання кращих оповідань у тематичну збірку. Також літагенція «Acris» займатиметься подальшим просуванням збірки та її авторів до видавця і широкого кола читачів.
Читати далі »

Позначки:, , , , , ,

Марія СИДОРЧУК. Полон

Це — історія 12 полонених і двох охоронців. Від їх окремих довоєнних історій й до однієї спільної доби, доби між життям і смертю. Історія про любов, яка приводить на війну і перетворює людину на ката… або героя. І ким ти станеш, не знаєш до самого кінця. Адже у кожного є свій внутрішній полон, який сильніший й, іноді страшніший за фізичну неволю.

Попри очевидний військовий контекст назви, це — історія про пересічну цивільну людину, зі зброєю та без. В умовах, коли катастрофа стає буденною річчю. Про вічне у цій буденності. І про те, що війна нікому нічого не «спише»: ні тому, хто вірив, що Бога нема і все дозволено, ні тому, хто вірив, що Він є, але можна покаятися біля краденого образу і Він усе простить…   Читати далі »

Позначки:, , , , , ,

Вперше українською вийдуть твори Кендзі Міядзави

Cover-Miyazawa-Kazky-3D

До 120-ї річниці від народження одного з найсучасніших класиків японської літератури видавництво «Кальварія» підготувало подарункове видання казок Кендзі Міядзави «Ресторан, де виконують побажання».
Читати далі »

Позначки:, , , , ,

На Форумі видавців презентують книжку «Полон», або Гіперреалістична новинка від «Кальварії»

Polon-site

Під час Форуму видавців у Львові, 15 вересня, відбудеться перша презентація гіперреалістичної повісті київської письменниці й сценаристки Марії Сидорчук «ПОЛОН». Це — історія 12 полонених і двох охоронців. Від їх окремих довоєнних історій й до однієї спільної доби, доби між життям і смертю. Історія про любов, яка приводить на війну і перетворює людину на ката… або героя. І ким ти станеш, не знаєш до самого кінця. Адже у кожного є свій внутрішній полон, який сильніший й, іноді страшніший за фізичну неволю.  Читати далі »

Позначки:, , , ,

Олена БОДАСЮК. Вони

Передмова/звернення до читачів/формальність, на яку можна не зважати

 Ви тримаєте в руках замальовки з життя двох людей. Не стискайте книгу занадто міцно, щоб не зробити їй боляче.

Вони – наші сучасники, попередники і наступники. Вони не мають імен, віку, соціального статусу, бо все це – умовність, не варта уваги. Тільки стать. Хоча… Хто знає, можливо, інколи під «Ним» розуміється «Вона» – і навпаки.

Перегорнувши останню сторінку – не знайдете післямови, бо все, написане нижче – і є післямова.
Читати далі »

Позначки:, , , , ,

...1020...313233...405060...Остання