...102030...878889...Остання

Дід Пихто (№13)

дід пихто це такий собі вуйко

якого ніхто ще не бачив

але про його існування знають

він древніший за санта-кляуса

прадід нинішнього дункан маклауда

такий собі джадай котрий започаткував рід камікадзе  Читати далі »

Позначки:, ,

Некролог капцям (№12)

Зістарились. Потріскались підошви,

З-під пальців затремтіли язики.

Мої похмурі капці, не вмирайте, що ж ви,

Живіть ще довго, я ж люблю вас все-таки!

 

 

Позначки:, ,

Несплячим френдам (№11)

Листоноші вночі не сплять,

Листоноші завжди в он-лайні:

Опівночно виходять в чат,

Витрачаючи букви останні.

І в ночі інтернет-листи,

З посиланнями в мозок доходять.  Читати далі »

Позначки:, , ,

Ні від чого (№10)

Гортаю гори, спльовую на пальці,

Застряг в зубах прострочений хотдог.

Акумулятор здох в емпешнику, мені вакації.

Цікаво, а що зараз слуха Бог?

 

В квартирі кварцево, на вулиці не краще

Були дощем, а нині палить день.  Читати далі »

Позначки:, ,

Монографічна весна (№9)

Бетменів зграя летить. Під стовпом застьобалась повія.

Курс гривака над хрестом. Іноземці сортують доляри;

Зціплені зуби мостом – шарово скалиться Київ,

Дірку заткнули Дніпром пивових бульб перегари.

 

Тут не помруть ліхтарі, хіба що влушпанить по пиці

Гопницький дощ цегляний, щоб онанізму не треба.  Читати далі »

Позначки:, ,

Аліса ГАВРИЛЬЧЕНКО. Ваша величносте Зло

Кривава ялинка

 

Налетіли «орли» – пóночі.

Налетіли, немов – вóрони.

І надії нема, й помочі,

І дивитись уже – соромно,

Як невинного б’ють, Боже мій!

(Біль чужий – наче свій, біль його).

…Як лежачі стають схожими

На червоне від ніг сильного. Читати далі »

Позначки:, ,

Святеє покарання (№8)

Заболіло в діда в спини, що не сісти й не лягти.

Вже висів і на драбині, щоб здвигнути ті кістки.

Та яке там! До знахарки ледь доплентався старий.

Долі впав, як після чарки, і лежить мов неживий.

Тая мне кістки та ребра,  ще й хребці кудись вправля.

Спину вимняла як треба. Дід до неї промовля:  Читати далі »

Позначки:, ,

Халепа (№7)

Що бувало – то вже є. Лихо долі не мине.

Ходять сміх і сльози поруч, може в тугу, може в поміч.

Так вже вийшло. У Степана помирають тато й мама.

Син, старий вже, як гарбуз, наматав собі на вус,

Що земля дорожча вдоста, і не буде вже погоста!

Всіх поспалюють, і в чашу, і в стіну, без «Отченашу»!!!  Читати далі »

Позначки:, ,

Ніч (№6)

Раз на свято воєдино  позбиралася сім’я:

Мати, батько, тітка Ніна… Безліч всіх, останній я.

Як годиться, біля столу, скількі хто хотів сидів.

Спать мостила мати долу, кожен ліг куди глядів.

Бабця «Отче наш» читає, дід давно пірнув на піч.

Молодь ще собі гуляє, та й лягає. В хаті – ніч. Читати далі »

Позначки:, ,

Гриби (№5)

Два сусіди щось поважне на рейках бубонять.

Один гриб трима в долонях і речами гонить:

– Оце дивись, ох і добрий.Та ще як під чарку!

«Шпальник»  зветься. Як підсмажеш – гризи наче шкварку!

Їх на рейках скрізь хватає, ростуть наче в лісі.

Та ще й купками, буває, по п’ять штук на місці. Читати далі »

Позначки:, ,

...102030...878889...Остання