...8910...203040...Остання

Катерина ТЕЛІГА. До зустрічі з привидом

Стояла глибока, пізньоосіння ніч. Час від часу кололася їжачками першого заморозку. Ночі такого штибу страшніші за зимову хугу. Скоріш за все нагадують міцну каву– гірка, темна й завжди лишає осад, десь глибоко-глибоко на рівні сонячного сплетіння. Черговий якраз смакував залишками не дуже якісної кави, коли в поліцейському відділку пролунав телефонний дзвінок. Налякана дівчина тремтячим голосом повідомила, що неподалік від пам’ятника Гоголю натрапила на мертве тіло подружки. Черненка це не тішило. Працюючи слідчим два роки, уже встиг загорітися роботою і повністю розчаруватися, пустивши кар’єрне зростання у вільне плавання, в окремий від нього океан. Ось знову працювати в, м’яко кажучи, паскудну погоду. Мабуть, типове передозування, а мороки з цим! Краще працювати охоронцем – менше клопоту і нерви в порядку.   Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , , ,

Сергій РИБНИЦЬКИЙ. Гніванським шосе вздовж провалля

Салон автобуса нагадував жовту клітку. Суцільнометалевий причіп на сталевому каркасі, оббитий металевим листом, який плив Гніванським шосе повз придорожні дерева, кафе і віддалені масивні багатоквартирні будинки сусідньої Вінниці. Сам автобус виділявся густожовтим кольором, навіть жовтогарячим в потоці переважно сірих і чорних іномарок. На боках синьою фарбою акуратно виведено надпис: “Шкільний автобус”, а у вікнах сонні, кислі обличчя дітей різного віку, яким нині по дорозі в школу. Модель і марка — КАвЗ-3976 і цим транспортний засіб ще більше уподібнювався до клітки чи в’язничної камери. Ні колір, ні призначення автобуса ніяк не рятували від цієї похмурої асоціації в головах школярів. Світлий березневий ранок для них безповоротно згас на сидіннях, оббитих штучною затертою шкірою і діти раз по раз ковзали ними на поворотах. А в салоні з динаміків біля водія ревіла пісня “Peace Frog” гурту The Doors, від чого ніхто, крім водія не був у захваті: старші учні невдоволено кривили обличчя, а молодші взагалі не розуміли цієї музики минулого століття.  Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , , ,

Ольга КАЛІНІНА. Аконіт

Темна аудиторія. Вітер час від часу залітав у відчинені вікна, повний місяць зазирав у приміщення, підморгуючи намальованому на дошці скелету, а десь удалині зі сторони приватного сектору долітало завивання собак. День добігав свого логічного завершення. Я ж знову затримався допізна, і тепер чекав на таксі, викурюючи третю цигарку прямо в аудиторії. Передніч – єдина пора, коли можна було згрішити у приміщенні вишу, без негативних наслідків для себе. Завібрував мобільний, виштовхуючи зі своїх надр бездротового зв’язку короткий текст з номером машини та реченням, що авто вже тут. Затушив недопалок об відкіс вікна, зачинив його, підхопив свій дипломат та спустився вниз. Охоронець знову дрімав у будці – замість нього працювала камера. Я помахав майбутнім глядачам на добраніч і вийшов на вулицю.  Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , , ,

Марина БЛОХІНА. Усмішка вбивці

«Двадцять перше жовтня. Погода сонячна, майже всі приготування завершені. Завтра Вона йде у театр. Просто чудова нагода», – записав він у своєму щоденнику. Такі записи тут були ледве не на кожен день, і всі, абсолютно всі були пов’язані з Нею.

Вона була гвіздком у серці, скалкою у душі, яку вийняти просто так було неможливо. Тільки знищивши, роздавивши, відправивши у небуття. І саме це він і збирався зробити.

Олексій встав. Поклав щоденник на найвищу поличку, ховаючи його від сторонніх очей – і дарма, що живе він один. Один, з того часу, як у їхньому з братом житті з’явилася Вона. Вона, Вона одна у всьому винна!  Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , , ,

В’ячеслав СЕМЕНКО. Вічний гріх

Дно клепсидри, стіни-скло,

як ілюзія свободи.

Із миттєвостей струмком

зверху вниз

час нелічено повис.

Нам від нього нагорода –   Читати далі »

Позначки:, , ,

Яр ЛЕВЧУК. Романний тріумвірат

Уперше за роки читання сучукрліту прочитав роман, написаний трьома письменницями. Письменницька братія рідко наважується на такий складний експеримент, писати у парі з кимось, утрьох, означає ділити лаври успіху ще з кимось. Якщо ж пофантазувати, ну, наприклад, що цей роман завтра здобуде Шевченківську чи то пак Нобелівську премію, то питання письменницьких лаврів, особливо ж шкурно-матеріального аспекту постане гостро, глибоко й категорично, ніж це може здатися попервах. Поділити 240 тисяч гривень і 10 мільйонів шведських крон не так уже й просто.   Читати далі »

Позначки:, , , , , , ,

Михайло НІЗОВЦОВ. Мутиломір-2

Єдиний випадковий свідок дивної пригоди розповів, як насправді відбувалося це вбивство на вулиці. За його словами, потерпілий  погнався за старенькою, яка чимдуж намагалася втекти  від нього, тримаючи при цьому кішку під пахвою правиці, і яка демонструвала неабияку спритність, не властиву старим людям. Несподівано старенька повернулася до переслідувача лицем і сама кинулася йому назустріч. Мовчки, демонструючи карате у стрибку, вона ударом ступні правої ноги під ліве вухо «вирубала» свого переслідувача до смерті. Ще свідок вказав на прикмети старенької і її кішки. В обох світились червоним очі і мали злий вираз. Більше  нічого доповнити свідок не зміг.   Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , , ,

Максим ГАХ. Наприклад, завтра

По-справжньому розвиднитися ще не встигло. Осіннє небо лежало над парком попелястим саваном. Широка алея зникала в густому тумані, крізь який де-не-де жовтими плямами просвічували ліхтарі.

Нервово переминаючись із ноги на ногу, молодий худорлявий чоловік чекав біля бронзового пам’ятника переможеному Наполеоном фельдмаршалу. Як для такого холодного ранку чоловік одягнувся залегко, тому намагався втягнути шию якомога глибше у піднятий комір пальта, але той, як на зло, весь час опадав.  Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , , ,

Віталій КВІТКА. Тому що він був обценьками

Усю ніч мені снилося весілля. Гарне, затишне, чарівне і навіть чаклунське.

Наречена була вдягнена в фату – темну немов вечірнє освітлення. Жених – навпаки: весь чомусь у моторошно білому. А ще в жовтих черевиках і дуже щасливий. Нагадував п’яницю із чужого весілля – на своє йому повік не потрапити.

Дія відбувалася у відкритій ротонді, згори схожій на колесо.

Лив як із відра дощ, ніяк не заважаючи святковому відчуттю тим, хто за ними спостерігав. Тобто мені, сновиді. Мабуть, їх уже “розписали”. Зараз тривав саме феєрверк. Корки з-під шампанського вилітали одна поза одною. Безгучно. Вони були як рухливі мішені.  Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , , ,

Леся МУДРАК. Трикрапка «Характерника»

Рецензія

Мені було страшенно непросто взятися за написання рецензії на роман «Характерник» аку­шера-гі­не­ко­лога, лі­каря-го­мео­пата, члена Між­на­род­ної го­мео­па­тич­ної лі­ги (LMHI), го­лов­ного лі­каря ме­дич­но­го цен­тру «Го­мео­па­тія від По­по­вих», кан­ди­дата ме­дич­них на­ук, пре­зи­дента Асо­ці­ації го­мео­па­тів Ук­раї­ни, го­лов­ного ре­дак­тора жур­на­лу «Вісник го­мео­па­ти­чної ме­ди­ци­ни» – Антона Попова… По-перше, тому, що цей твір не можна розглядати з точки зору традиційної художньої літератури. По-друге, роман носить більш аніж художній характер – він – своєрідний літопис однієї великої династії Попових.   Читати далі »

Позначки:, , ,

...8910...203040...Остання