2015

...234...Остання

Paul DEZMONTH. Здорові зуби

1

У ті далекі часи, коли первісні люди жили поодинці, зіштовхнулися вони з первозданним злом. Саме воно змусило об’єднатися їх у племена, але не довго люди були захищені. Зло породило ворожнечу. Племена почали воювати між собою, ті що були братами названими, безжалісно вбивали одне одного. Настав хаос.

Тоді люди вирішили задобрити злих духів, які спокушали їх на братовбивство і щоразу після опівночі приходили в нову оселю по теплу кров. Вони почали проводити ритуали, обряди, підносити людську мертву, найсвіжішу плоть, аби духи помилували їх. Настав час, коли життя одного смертника могло врятувати тисячі душ. (більше…)

Позначки:, , , ,

Вадим ОВЧАРОВ. Стукіт уночі

– І от, поборовши злого змія, Іван-Богатир визволив із полону прекрасну царівну.

Ненька дочитала останні рядки та закрила книгу. Маленький Ігор дивився на неї сонним поглядом і на якусь мить їй здалося, що син зовсім забув про нещодавній переїзд до нового будинку.

– От бачиш, синку, – посміхнулася вона й піднялася з ліжка. – Добро завжди перемагає зло. (більше…)

Позначки:, , , ,

Євген ОНОФРІЙЧУК. Думаєте, я жертва?

О другій ночі мене збудив телефонний дзвінок. Голос зі слухавки невпинно торочив.

Я второпав лише те, що через півгодини я маю бути в госпіталі. Нашвидку вдягнувся, і вибіг з квартири, набираючи номер телефону.

– Гас, ти певно жартуєш? – перепитав я, втискаючи педаль газу в підлогу. (більше…)

Позначки:, , , ,

Ольга ВІНІЧУК. Gharpy Poltergeist

Різким рухом Анна закрила книгу і відклала її в сторону. Останніх двадцять сторінок тексту вона зовсім не зрозуміла, хоч і перечитувала деякі рядки по кілька разів. Було пів на третю ночі. Анна смикнула вимикач лампи і світло згасло.

Ліжко було занадто великим, занадто незатишним і холодним. Анна накрилась ковдрою до самого підборіддя і заплющила очі. Сон не йшов. Отруйними зміями в голову лізли думки, уривки спогадів; зароджувались липкі бруньки мрій, яким не судилося розкритись. Але зараз, вночі, здавалося, що ці зародки розростуться, матеріалізуються, варто лише трохи посвітити сонцю… Чому б цим фантазіям не заколисати Анну, не впустити її до свого світу?.. (більше…)

Позначки:, , , ,

Олексій ГАДЕЦЬКИЙ. Прокляття крові

Нічними вулицями збентежений люд збігався до каплиці, що стояла в центрі містечка. Ксьондз виносив свячену воду і вимоченим в ній віником окроплював присутніх. Люди тримали в руках запалені смолоскипи, вила, гострі палиці, сокири. Жінок і дітей не було. Зібралися лише чоловіки, що могли вполювати звіра.

Ми з батьком підбігли якраз в той час, коли ксьондз востаннє окропив мисливців водою і благословив на вдачу. Збуджений гурт посунув на околицю міста, де стояв самотній будинок.  (більше…)

Позначки:, , , ,

Ярослав ШИЛОВИЧ. Давніше за вугілля

Тож ви хочте дізнатись, як я оце зостався без руки й ноги? Ой, ну добре, вмикайте свого діктофона, чи що в вас там? Вже? Гаразд, поїхали. Це було у дев’яносто шостому, як зараз пам’ятаю. Хоча, іноді й хотілося б забути. Та… Не забувається таке, розумієте? Ні, ні, я в порядку, пишіть собі.

Шахти тоді закривались, роботи не було. Тож підробляли в… не буду казать, у кого, бо – самі розумієте… Тоді в нічну зміну, так би мовити, робили ми на шахті, що тоді вважалась типу як закрита, ще за совєтів, але працювали її й тоді по-чорному. Ну, спустились в забій, ясно шо без ліфта, бо економили ж на всьому. Відробили скільки там тре було, працювали як чорти, бо тому ж все мало. Вже підійматись – раптом бах!   (більше…)

Позначки:, , , ,

Роман ВЕЛИКОРОД. Темними стежками

Життя – це нескінченна погоня за метою, яка весь час випереджає тебе на один крок. Життя – це нерозривне коло, і ти в ньому застряг, мов у пастці. Нецікава робота. Заробітку від неї вистачає лиш на стандартний перелік продуктів та комунальних послуг, за які необхідно платити, щоб виживати. Виживати заради тієї ж нецікавої роботи. Дні нічим не відрізняються один від одного: вони перетворюються в розмиту довгу пляму, мов дерева вздовж дороги у вікні вагону. Ті самі люди, ті самі місця. Кожен ранок й кожен вечір. Ти грузнеш у в’язкій рутині свого безглуздого існування. Так, життя – безглузде нерозривне коло.   (більше…)

Позначки:, , , ,

Сергій СЛАБИК. Кохання до останнього

Точно не пам’ятаю, та хтось казав, що після опівночі нічого хорошого не відбувається. Щодо мене, то до певного моменту я вважав це повною нісенітницею. Тепер вже важко сказати, чи причиною моїх нещасть стало порушення саме цього постулату, чи просто в той вечір саме мені судилось потрапити під могутні жорна всесвіту. Я намагаюсь часто про таке не думати, та коли ти цілими днями просиджуєш на койці, в кімнаті розмірами 2*4, думки мають звичку непрохано просотуватись в твій розум, неначе краплини відходів через іржаву стічну трубу. Особливо в ночі, коли місячне сяйво відбивається решіткою на стіні, спогади про той особливий вечір повертаються у всіх барвах відчуттів. Не сказав би, що починалось все так погано, та все ж… Постарайтесь нічого не робити після опівночі.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Діана БУДКЕВИЧ. Сіра постать

Я прокинувся – і одразу захотів померти. Ранкове нещадне сонце сповістило своїм вогняним променем про початок ще одного немічного, повільного безрадісного дня. Як я не намагався закрити усі вікна і двері від палючого денного світла, кожного ранку звідкись обов’язково з’являлася підступна щілина, крізь яку разюча яскравість світу проникала до моєї змученої душі. (більше…)

Позначки:, , , , ,

Світлана Алексієвич стала нобелівським лауреатом 2015 року

svetlana_aleksievich

Білоруська письменниця Світлана Алексієвич народилася в Україні 31 травня 1948 року, потім жила у Білорусі. Пише свої твори російською мовою. Цього року вона вже отримала премію імені Капусцінського за твір «Час секонд хенд», а 2011 року її книга «У війни не жіноче обличчя» також була удостоєна цієї нагороди. Ще відомі книги Алексієвич: «Цинкові хлопчики» та «Чорнобильська молитва».  (більше…)

Позначки:, , ,

...234...Остання