2016

Максим ПОПІЛЬ. Тільки не дивись вниз

В кімнаті було холодно. Навкруги стояла повна темрява, і лише кілька свічок освітлювали стіни хворобливо-жовтим світлом вогню. Під його моторошні танці тіні на стінах починали рухатись, і здавалось, що самі духи вирішили завітати до цього Богом забутого будинку.

Маленький хлопчик сидів біля вікна і скляним поглядом спостерігав моторошні танці полум’я на стіні. Підібравши ноги під себе, він з острахом дивився на це божевільне дійство тіней, яке дуже здавалося справжнім, живим.

Йому було страшно. Він знав, що трапилось дещо погане, а може, й жахливе. Він знав це, і його страх в глибині душі тільки зростав. Але він знав ще дещо, дуже важливе — не дивитись вниз. Що б не трапилось — тільки не дивитись вниз.   (більше…)

Позначки:, , , , ,

Олена БОДАСЮК. Вони

Передмова/звернення до читачів/формальність, на яку можна не зважати

 Ви тримаєте в руках замальовки з життя двох людей. Не стискайте книгу занадто міцно, щоб не зробити їй боляче.

Вони – наші сучасники, попередники і наступники. Вони не мають імен, віку, соціального статусу, бо все це – умовність, не варта уваги. Тільки стать. Хоча… Хто знає, можливо, інколи під «Ним» розуміється «Вона» – і навпаки.

Перегорнувши останню сторінку – не знайдете післямови, бо все, написане нижче – і є післямова.
(більше…)

Позначки:, , , , ,

Вагіф СУЛТАНЛИ. Зворотний потік

Прокинувшись рано-вранці й вибравшись на ґанок, він не повірив власним очам — увесь двір та сад були заставлені пам’ятниками.

Раптом він збагнув, що то за страх мучив його вже тривалий час, тримаючи в напруженні та виїдаючи його зсередини.

Скульптури кольору міді вилискували під м’якими променями вранішнього сонця. Ця незвична картина остаточно розігнала залишки сну, витісняючи все, що осіло в пам’яті за довгі роки.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , , ,

Маріанна ЗАДОРОЖНА. Мавка

То було у пралісі темному і густому. Не ступала там нога людини. Росло посередині дерево життя з корінням глибоким, стовбуром неохопним, кроною густою в хмарах.

Сиділа на дереві Мавка смутна. Косу чесала. Як проведе гребенем, здригнеться світ людський, чорні тіні відкине, з’явиться повінь, землетрус чи моровиця. Люта була Мавка на світ людський. Тільки злобу і зраду там бачила, тож чесала свою косу людям на загин.

Кого зачепить знову? Ніхто не врятується. Мавка знає.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Кирило ПАЗЮК. Людина в підвалі

***

Іван повернув ключ у дверях своєї бакалійної крамниці і ввійшов досередини. Тепле приміщення зустріло його приємною сумішшю різноманітних ароматів від спецій. Ранок видався досить прохолодним, нагадуючи про те, що на землю давно ступила осінь. Іван тримав під пахвою свіжу газету, чекаючи прийнятних новин. Він зняв капелюх і повісив на гачок, пройшов за прилавок та зачинився у своєму невеликому кабінеті, який габаритами більше нагадував комору. Іван присів за дерев’яний стіл, на якому не було нічого, крім друкарської машинки, і розгорнув газету. Одного заголовка вистачило, аби до горла підкотився величезний клубок, який Іван не міг проковтнути. Типова чекістська газета з їхнім типовим фанатичним і трохи психічно нездоровим запалом розповідала про те, як радянські офіцери хитрістю взяли останніх отаманів холодноярівського повстання під Звенигородкою. Іван опустив газету, заплющив очі і важко втягнув повітря, почуваючись так, наче в тіло встромили відразу тисячу голок. Потім тремтячими руками дістав портсигар і сірники, абияк закурив і глибоко затягнувся міцним тютюном.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Олександр СТУСЕНКО. Дещо цікаве

З того часу, як головною метою мого життя стало надрукуватись і мерщій пропити гонорар, теми своїх творів я вихоплюю буквально звідусюди, найчастіше – з нічого. Ніщо – це та філософська категорія, в якій міститься буквально все. З нічого беруться не лише мої заробітчанські на пляшку новели, а й солідні монографії, ´рунтовні дисертації, триповерхові хатинки на берегах престижних морів і ситі думки про екзистенційне самогубство.

Варто мені глянути на першу-ліпшу людину чи схожу на неї істоту з метою зробити її темою мого тексту, як уже в голові народжується перша фраза. Наприклад, така: “З того часу, як головною метою мого життя стало надрукуватись і мерщій пропити гонорар, теми своїх творів я вихоплюю буквально звідусюди, найчастіше – з нічого”.   (більше…)

Позначки:, , , , ,

Валерій ГАЄВСЬКИЙ. Смертельна вистава на дві дії

Його будні стали тепер істинно королівськими – неймовірно обтяжені й просякнуті важезним тривожним передчуттям невідворотної війни, її смертельним духом, який був так до вподоби напівп’яній шляхті, й водночас незрівнянно солодкі від усвідомлення його міцної, ніким не заперечуваної, визнаної усіма не лише у королівстві, а й за його межами влади. Вже не відчував він себе, як колись у обложеному хрестоносцями Вільнюсі, мандрівником на вічно небезпечних шляхах плоті і духу, й тим паче не гостем на бенкеті свого життя, як це велося одразу після його коронації у Вавельському Кафедральному соборі. Нав’язане йому колишніми богами зло, що товстою тінню лежало на його житті, нарешті відступилося від нього (принаймні, за межі королівства), відкривши для нього найважливішу небесну простоту – простоту владного обов’язку.   (більше…)

Позначки:, , , , ,

Роман ОНИЩЕНКО. Кнозька лікарня

Барс ледве розтулив залиплі очі. Роздирати засохлі кисляки було дуже важко: усе лице боліло. Брова над лівим оком стогнала і пекла, розбухнувши так, що аж нависала над повікою великою синьою бульбою, а ще сильно нила уся нижня щелепа. «Наче рельсою по морді били», – пронеслося в голові Барса. Він усміхнувся своєму жарту і відразу пожалкував про це – м’язи здригнулися і натиснули на мозок таким сильним болем, що чоловікові на мить здалося, наче він втратив зв’язок з реальністю.

Але реальність не відпускала його зі своїх лещат, нагадуючи про себе нестерпним переспівом витончених уколів по шкірі, нервових різких судом по всьому тілу і диким ревучим болем в шиї майже, але тільки майже, до нестями. Барс струснув у конвульсії головою. Видихнув, ковтнув повітря, зм’як, тіло затрусило.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

«ЗАЧАЄНИЙ ЖАХ»: новий конкурс горор-оповідань!

ДЕСЯТЬ ПОЛОЖЕНЬ

про

2dyWgMq

(більше…)

Позначки:, , , , , , ,

Юрій Андрухович удостоєний медалі Ґете 2016

_O5A0161

Письменник Юрій Андрухович удостоєний німецької медалі Ґете 2016 року за свої заслуги. Він отримує нагороду разом з африканським фотографом Акінбоде Акінбії та грузинським директором музею Давидом Лордкіпанідзе. Кожного року Goethe-Institut вручає офіційну відзнаку Федеративної Республіки Німеччина, вшановуючи цим особистостей, які проявили особливі заслуги у справі популяризації німецької мови та міжнародного культурного обміну.  (більше…)

Позначки:, , , , , ,



Наша кнопка ///