детектив

123

Михайло НІЗОВЦОВ. Мутиломір-2

Єдиний випадковий свідок дивної пригоди розповів, як насправді відбувалося це вбивство на вулиці. За його словами, потерпілий  погнався за старенькою, яка чимдуж намагалася втекти  від нього, тримаючи при цьому кішку під пахвою правиці, і яка демонструвала неабияку спритність, не властиву старим людям. Несподівано старенька повернулася до переслідувача лицем і сама кинулася йому назустріч. Мовчки, демонструючи карате у стрибку, вона ударом ступні правої ноги під ліве вухо «вирубала» свого переслідувача до смерті. Ще свідок вказав на прикмети старенької і її кішки. В обох світились червоним очі і мали злий вираз. Більше  нічого доповнити свідок не зміг.   (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Максим ГАХ. Наприклад, завтра

По-справжньому розвиднитися ще не встигло. Осіннє небо лежало над парком попелястим саваном. Широка алея зникала в густому тумані, крізь який де-не-де жовтими плямами просвічували ліхтарі.

Нервово переминаючись із ноги на ногу, молодий худорлявий чоловік чекав біля бронзового пам’ятника переможеному Наполеоном фельдмаршалу. Як для такого холодного ранку чоловік одягнувся залегко, тому намагався втягнути шию якомога глибше у піднятий комір пальта, але той, як на зло, весь час опадав.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Віталій КВІТКА. Тому що він був обценьками

Усю ніч мені снилося весілля. Гарне, затишне, чарівне і навіть чаклунське.

Наречена була вдягнена в фату – темну немов вечірнє освітлення. Жених – навпаки: весь чомусь у моторошно білому. А ще в жовтих черевиках і дуже щасливий. Нагадував п’яницю із чужого весілля – на своє йому повік не потрапити.

Дія відбувалася у відкритій ротонді, згори схожій на колесо.

Лив як із відра дощ, ніяк не заважаючи святковому відчуттю тим, хто за ними спостерігав. Тобто мені, сновиді. Мабуть, їх уже “розписали”. Зараз тривав саме феєрверк. Корки з-під шампанського вилітали одна поза одною. Безгучно. Вони були як рухливі мішені.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Роман КРИВОЖИХА. Вибивай ці кляті двері

          Вибивай ці кляті двері. Х’ю, чорти б тебе вхопили, ламай двері.

          Та дайте хоч очі продерти. Снилась Лінда, вже мало не взяла мене за руку, так ви своїм криком розбудили.

          Твоя Лінда буде на віки вічні вдовицею, коли не пустиш мене в кабінет. Нащо Господь дав джентльмену такі міцні плечі – ну точно ж для того,щоб висаджувати це паскудство.

В готелі було повно відбірної лайки, в кожному номері  поступово чулася метушня – починали прокидатися гості.  Річ в тім,що Бен постукав, а йому ніхто не відповів. Гвалт здійнято.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Сергій МИКИТЮК. Вбивство на вулиці Личаківська

«Дивна все ж таки річ інтуїція, і відмахнутись
від неї не можна, і пояснити неможливо».
Агата Крісті

 

«Я відчув її крижаний погляд із тиждень назад. Він морозом пропік мене наскрізь. Я повернувся і побачив її. Лише секунду вона стояла метрах в ста від мене, а потім зникла. Я протер очі, думаючи, що побачив марево із минулого і знову глянув уперед та там було пусто. Перевівши погляд, попрямував далі. Та відчуття, що хтось іде слідом ані на мить не покидало мене. Вона знову почала переслідувати мене».   (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Фотя ВІТРИЛО. Чарівні істоти

Самі ви не існуєте!
(Єдиноріг)

Чарівні істоти живуть не тільки в легендах про старовинні замки, окутані мороком, а скрізь навколо нас. У наших садках, скверах, будинках, квартирах, річках і так далі. Ну то й що, коли ви їх не бачите? Електроенергію ви теж не бачите, але ж вона є, чи не так? Навіть, впіймавши її і примусивши служити вам, ви її не бачите, а тільки результати її діяльності. Ось так і чарівні істоти: живуть поряд невидимо, але їх можна відчувати і взаємодіяти на рівні почуттів та духовного бачення.

*

В будинку давно не жили, але виглядав він міцним і бадьорим. Хороший такий сільський будиночок — для дачі і взагалі.   (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Марта БРИЖАК. Квартира на Личаківській

1. Моя історія

Свою розповідь почну з того, що господиня мого попереднього помешкання, де я ховався від світу останні три роки, несподівано вирішила продати квартиру, залишивши мені кілька днів на пошук нового житла. Я обдзвонив всіх своїх знайомих і незнайомих мені людей, розмістив десятки оголошень у соцмережі. Зусилля себе виправдали, і вже через тиждень я оселився в невеличкій кавалєрці на горішньому Личакові.

В моєму розпорядженні була маленька кімнатка із величезним вікном і виглядом на вулицю Личаківську. Тут стояло скромне ліжко, тумба і шафа. А також кухня з радянським холодильником та допотопною газовою плитою, невеликий розхитаний стіл, три крісла і тринога табуретка. Словом, більше аніж було треба для моєї скромної особи.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Олександр ШЕВЧЕНКО. Білий Ельстер

День третій

Осінь у Саксонії була чарівною. Щодня густий туман падав на ці землі і разом з золотистим листям створював атмосферу майже величавого спокою.

В такому настрої вона перебувала уже третій день, з того самого моменту, як приїхала до Юргена. І безумовно саме він був головним героєм цієї осінньої казки, і те щастя, що вона відчувала, створював в першу чергу саме він, а туман, листя, віковічні замки та костели – усе це було найбільш підходящими декораціями для цієї казки.   (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Наталі ПАРРЕЛ. Той день

Той день був якимось дивним. Точніше, дивною була і ніч, що передувала тому злощасному дневі і тому страшному вечорові.

Прокинувшись о шостій ранку з присмаком крові у роті, без наявних на те причин, я не звертаючи уваги, заварила міцної кави, і слідкувала з вікна за першими перехожими, що поспішали на роботу, переплигуючи через добрячі снігові намети. Останні два тижні і шматок до рота не ліз, жила за рахунок кави і еклерів з пекарні подружки. Голова була ніби з похмілля, ще і похмурість неба не додавала настрою, а на носі уже сидів Новий Рік. Звичайно вона боліла, я усю ніч чула дивний дзенькіт, котрий здавався досить знайомим та джерело його походження так і не вдалось виявити. Спершу, звук ледь чутно різав слух, ніби на вулиці щось розсипалося. Раз я пропустила повз вуха, через декілька хвилин знову повторився, а потім ще раз і ще, і ще. Інтенсивність звука наростала. Дійшло до того, що здавалося ніби це брязкає під ліжком. Злякавшись, я увімкнула нічник і сиділа досить довго, допоки втома не перемогла – я заснула. Тому туманний погляд та заплутані думки йшли, очевидно, у комплекті до веселої нічки.   (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Христина МЕЛЬНИК. Вбивства в Алфавітному місті

Вранці знайшли труп на вулиці «М».

Всі вже знали, в якому стані буде тіло. Цього разу жертвою була жінка років тридцяти з коротким білявим волоссям і розмазаною по всьому обличчі червоною помадою. На голому трупі не знайшли уражень, що свідчили б про насильницькі дії чи сексуальне насильство. Лише на спині жінки, як і у всіх попередніх жертв, чорним маркером, гарним почерком було виведено алфавіт. І тільки останню букву, якою по рахунку і був труп, було врізано глибоко в тіло, залишивши на шкірі криваве клеймо Букваря. Цього разу червоною, прикрашеною цівками крові була буква «М». Поки він розписував і уродував її спину, вона була ще живою. (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

123