горор

...8910...20...Остання

Сергій РИБНИЦЬКИЙ. Перша зустріч із Аутено Ваадартоном

Людський голос може змінити той світ, який створила музика, тоді як мовчання є вимушеною жертвою, аби цей світ зберегти. Леся ніколи не могла вгадати: мовчати чи мовити, доки містичні речі, наповнені непізнаним і фатумним жахом, не втрутились в її молоде безтурботне життя, коли поруч був Андрій — її коханий, в обіймах якого дівчина ніжилась за будь-якої погоди, за будь-якого настрою і в будь-яких місцях, притуляючи уста і щоки до його яскравої футболки чи пухнастого светра. А ще їх обох поєднувала Вінниця, місто, створене музикою. Оскільки різноманітні ніжні та енергійні пісні народжувались в душах мешканців Надбугових будинків, або будь-який трек із динаміків автівок, прочинених вікон, в навушниках чи живі мелодії вуличних та ресторанних музик так легко поєднувались з атмосферою монументальної архітектури, спальних районів, галасливих площ, зелених парків і затишних скверів. (більше…)

Позначки:, , , , ,

Максим ЧУПРИНА. Фатум

***

Морок. Пітьма. Навкруги чорнота така, що здається, ніде просто взагалі нічого нема. Темінь поглинула не тільки всі навколишні речі, а навіть звуки також буцімто потонули в ній. «Хіба ж буває така темрява? Де це я опинилася?» – здивувалася Надійка. Вона не бачила навіть сама себе. Обмацала своє тіло – виявилося, що воно таки є. Дивно: з одягу на ній лиш нічна сорочка. Але їй не холодно. Отже, температура кімнатна. Надя стоїть в незрозумілій непроглядній темряві невідь де, невідь чому, невідь як і коли тут опинившись. Босі ноги стоять на чомусь твердому, але підлоги вона не відчуває. Що тепер – день, ніч? Що, нарешті, відбувається?!  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Rendall MORTISIAN. Оніміння

Викинь з голови все сміття, не жалій нічого. До біса, твої почуття і твої манери. Кому воно потрібно? Спали все вщент, закопай у землі, або розсій за вітром, це не потрібне, зайве. Копай глибше, чуєш?!! Так щоб зорі посеред дня засвітились у тій могилі. А потім згрібай туди все, спустошишсь, виблюй свій мозок, змішай з грязюкою все світло, що ти мав у своїх долонях і послухай… Можливо ти почуєш, що розповідають стіни у покинутих будівлях, вони багато тримають в тих подертих шпалерах, зберігають краплини душ в тих брудних плямах на підлозі, що роками в’їдались в трухлявий лінолеум, а на кухні ще стоять запахи свіжої випічки, та варто сколихнуть те повітря легким подихом, все те життя перетвориться в гниль. (більше…)

Позначки:, , , , ,

Боб Ділан – лавреат Нобелівської премії з літератури-2016

bob

Один із найвідоміших музикантів світу, композитор і співак Боб Ділан нагороджений за “створення нового поетичного вираження у великій американській пісенній традиції”. Ділан отримає золоту медаль із профілем Альфреда Нобеля, зображенням музи і цитатою з «Енеїди» Вергілія, а також грошову премію – 8 млн шведських крон (приблизно $ 933,6 тис.).
(більше…)

Позначки:, , , , ,

Володимир ЦИБЕНКО. Експериментатор

Учора я замкнувся у себе в шафі й дотепер перебуваю в ній. Це сталося не випадково, як це могло вам здатися на перший погляд. Навпаки, я зробив це цілеспрямовано, для того, щоб дізнатися результат мого експерименту, ідея якого закралася мені до голови з вчорашньої ночі. Мене ніби пробило струмом, коли зрозумів, що я можу від цього отримати. Невідомість, відлюдкуватість, мовчання, раптово може змінити  все довкола мене, відкрити нові сторони того, що я раніше не помічав та поглянути під іншим кутом на все, що мене оточує.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Інгвар АНТ. Шепіт сосен

Існує думка, що привиди бувають не лише у людей, але і у дерев

Дж. Гілл “Дерева-привиди

Я боюсь весни.

Так, ви все правильно зрозуміли!

Тієї пори, коли зима сповзає, як на картинах Далі, темними струмками.

Місця, набиті снігом, чорніють. Вулиці забризкані сміттям та лайном. Небо затягує сірістю, як зір у п’яниці. Повсюди глухе каркання. Вороння зависає на електричних стовпах. Будинки оголюють сліди хвороб часу. Начебто вже тепло, але ще пробирає до кісток.

І дерева…   (більше…)

Позначки:, , , , ,

Максим ЧУПРИНА. Зло

***

Боротьба за життя Ромашки йшла цілу ніч. Як на лихо, саме цієї ночі вдарив лютий мороз, причиняючи нестерпні страждання нещасній тварині та її господарям.

Батько й дочка-студентка, що приїхала додому на вихідні, замкнули у хаті матір, щоб не чути її голосіння, яке до того ж могло ще й побудити усіх сусідів.

Зціпивши до хрусту зуби, дочка з батьком метушилися, бідолашні, коло корівки, своєї годувальниці. Наскільки змогли, вигребли з-під неї сніг та підіткнули соломи. Накрили зверху цупким рядном, запалили поряд вогнище, по черзі лягали Ромашці на спину, намагаючись зігріти свою голубку теплом власних тіл. Час від часу вона повторювала спроби звестися на ноги, тоді Світлана з батьком, вибиваючись із сил та напружуючи вкрай натомлені, задубілі від холоду м’язи, підпихали її, підбадьорювали лагідними словами, але ні – задні кінцівки відмовлялися їй слугувати.   (більше…)

Позначки:, , , , ,

Павло РУДЕНКО. На веранді

Новий рік ми зустріли разом з бабусею. Це було вперше. Зазвичай я, мама і тато приїжджали на Різдво. Все-таки дорога далека. По телевізору було привітання новообраного помаранча. 2005 переступив поріг. Снігу намело по коліна. Все було як завжди, крім самої бабусі. Вона наче щось знала чи відчувала. Її усмішка зникла, а якщо і поверталась, то була вимушеною. Її наче підмінили. Ми зустріли Різдво. Колядники. Кутя. Святий Василь. На Водохреще вже не залишились, бо канікули. В перед день свята залізничний вокзал сказав нам до зустрічі. Та хто знав, що ця зустріч буде так швидко. На наступний день після Водохреща, близько одинадцятої ночі, пролунав довгий дзвінок.   (більше…)

Позначки:, , , , ,

Віталій ГЕНИК. Скелет у шафі

Певен, що кожен при бажанні пригадає якусь пригоду з дитинства, лячну до болісних дрижаків саме своєю незбагненністю. Зазвичай більшість таких історій у зрілому віці знаходять раціональне пояснення. Але деякі…

Мені було років вісім, коли дід із бабою, що в них ми жили, надумали піднімати хату. Збудована ще до війни, рублена будівля не мала фундаменту й щороку потерпала від повені – поблизу-бо стояв водяний млин. Старенькі перебралися на час ремонту до прибудови, а нам із татом і мамою довелося тимчасово моститися по сусідах.

Отак і вийшло, що того літа ми на кілька тижнів винайняли кімнату в старого Драгомира.   (більше…)

Позначки:, , , , ,

Павло РУДЕНКО. Ворон

Чотири роки поспіль 26 червня Пилип приносить квіти і прибирає навколо могили брата. Старшого брата, він був йому за батька і за матір. Виховання інтернату дозволило раніше подорослішати. Вони завжди були разом. Завжди пліч-о-пліч, поки мотузка на гілці посеред поля не залишила йому тільки тіло і багато запитань.

Він вийшов, коли Пилип був у душі, як завжди на роботу, та не повернувся. А потім телефоном йому сповістили, що брата знайшли повішеним, неподалік від дому, всього-на-всього якийсь кілометр. Свідків, звісно ж, не було, тільки багато ворон. Можливо, вони бачили, що відбулось насправді, та що вони скажуть, крім каркання.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

...8910...20...Остання