хоррор

...91011...Остання

Інгвар АНТ. Гончаки з пекла

“Напевно, якщо собаки почнуть говорити,

то нам з ними стане також складно, як з людьми”

 К. Чапек

Видавалось, палаючих очей в темряві збільшилось до півсотні.

Патрони помалу закінчувались, але завивання лиш посилилось.

Нічне повітря опустилось на кілька градусів. Туман пеленою встелив прилеглий ліс, який розкинувся біля хатини. Наскочив на невелике озеро. Єдина стежка, що змією тягнулась у лісову гущавину та вибігала на шосе, була розмита тижневою зливою.

Шляху назад немає. Відрізаний.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Владислав КОВТУНЕНКО. Дихання стін

Історія, що сталася зі мною, може здатись нереалістичною та божевільною. Я переповідав її багатьом людям: і родичам, і найближчим друзям, але ніхто не вірив жодному слову. Дехто дивився на мене як на божевільного або психа, інші — відверто крутили пальцем біля скроні. Нічого й говорити, навіть мені самому буває важко повірити в цю пригоду. Часто здається, що події тієї ночі — лише сон, або ж прояв знаної всім шизофренії, про головний симптом якої — галюцинації — відомо навіть школярам. Але я ж знаю, що побачене і пережите було правдою. Нічим іншим, а правдою, жахливою правдою. Мої очі не могли схибити, а мозок сплутати реальність та марення. Та й ушкодження, виявлені лікарями після тієї ночі, не могли бути нанесені мною власноруч або вигаданими підсвідомістю образами.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Руслан БЄДОВ. Фантазер

1.

Розкажу про світ, в якому живу. Приблизно триста років тому технології віртуальної, та, так званої, доповненої реальності справляли на людську свідомість надто негативний вплив. На фундаментальному рівні спостерігалася масова інтелектуальна і культурна деградація, що призвела до загрози зникнення людської цивілізації.

Незважаючи на фантастичні можливості технологій, які дозволяли майже усе життя прожити в бажаному віртуальному середовищі, люди все одно почувалися незадоволеними. Які б гострі почуття не викликав той чи інший геймплей, цього завжди виявлялося замало. З часом те відчуття внутрішнього незадоволення призводило до депресій і масових самогубств. Цілі покоління, розчарувавшись в ідеології ери віртуального світу, губили сенс буття і покидали його у розпачі.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Віталій КВІТКА. Дніпровська траса

Дніпровська траса ніколи не викликала в мене довіри. Я живу поруч, і мав би звикнути до неї, але це не так. Траса як траса – просто дорога, яка, коли чесно, з балкону дев`ятиповерхівки, веде в нікуди. І все-таки завжди було щось, коли я споглядав крізь вечірню темінь на блимання фар, – щось не те і щось не так.

Хлопчиком я намагався уникати проходити повз неї. Це вдавалося, тому що школа була в інший бік. Опівдні, коли ми вирушали до бабусі, особливо влітку, траса була така як зазвичай – як і належить усякому шляху, вона вела туди, куди й потрібно було дістатися пасажирам автобуса чи маршрутки. Вона виглядала такою настільки впевнено, що вдавалося навіть забути її попередню незвичайність. Її маленьку похмурість. Однак у звичайні дні – це коли ти нікуди не подорожуєш і навіть не хочеться – я намагався обминати балкон, який незмінно виходив на цю частину життя.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Віталій КВІТКА. Oui, papa!

Сьогодні вранці до мене прийшли мої ненароджені діти. Хлопчик і дівчинка. Я так зрадів, що навіть не встиг подумати про їхню природу. Раніше я дуже хотів із ними зустрітися. І тепер почувався, як людина, яка не бачилась із кимось – без перебільшення – тисячу років.

Обличчя старшого, кароокого, як і моя дружина, вигулькнуло просто перед очима. Воно було протнуте світлим, усміхнене і мовчазне. З очей сина аж бризкала радість – ця метафора підходить найкраще для передачі сенсу того, що з нами відбулося в ту хвилину. Я уже не міг відірвати від них погляду.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Назарій ВIВЧАРИК. Помста скіфів

В абсолютній темряві він намагався знайти хоч одне сухе місце на цій вогкій підлозі. Дихати було важко через забиті груди: ті козли добряче його потовкли і дали зрозуміти, що на помилування розраховувати не доведеться.

Шморгнувши зламаним носом, він зі стогоном осів на підлогу. Мабуть, це був підвал того бізнесмена, у який його заштовхали в напівпритомному стані. Кажуть, цей їхній місцевий бізнесмен, якого всі називають Владленовичем, знюхався з якимсь азіатом і набрався від того поганих манер – став жорстоко поводитися з підлеглими, досить рішуче з клієнтами, а головне, що оточив себе охоронцями, які мали додавати статусу його постаті.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Максим ПОПІЛЬ. Тільки не дивись вниз

В кімнаті було холодно. Навкруги стояла повна темрява, і лише кілька свічок освітлювали стіни хворобливо-жовтим світлом вогню. Під його моторошні танці тіні на стінах починали рухатись, і здавалось, що самі духи вирішили завітати до цього Богом забутого будинку.

Маленький хлопчик сидів біля вікна і скляним поглядом спостерігав моторошні танці полум’я на стіні. Підібравши ноги під себе, він з острахом дивився на це божевільне дійство тіней, яке дуже здавалося справжнім, живим.

Йому було страшно. Він знав, що трапилось дещо погане, а може, й жахливе. Він знав це, і його страх в глибині душі тільки зростав. Але він знав ще дещо, дуже важливе — не дивитись вниз. Що б не трапилось — тільки не дивитись вниз.   (більше…)

Позначки:, , , , ,

Олена БОДАСЮК. Вони

Передмова/звернення до читачів/формальність, на яку можна не зважати

 Ви тримаєте в руках замальовки з життя двох людей. Не стискайте книгу занадто міцно, щоб не зробити їй боляче.

Вони – наші сучасники, попередники і наступники. Вони не мають імен, віку, соціального статусу, бо все це – умовність, не варта уваги. Тільки стать. Хоча… Хто знає, можливо, інколи під «Ним» розуміється «Вона» – і навпаки.

Перегорнувши останню сторінку – не знайдете післямови, бо все, написане нижче – і є післямова.
(більше…)

Позначки:, , , , ,

Вагіф СУЛТАНЛИ. Зворотний потік

Прокинувшись рано-вранці й вибравшись на ґанок, він не повірив власним очам — увесь двір та сад були заставлені пам’ятниками.

Раптом він збагнув, що то за страх мучив його вже тривалий час, тримаючи в напруженні та виїдаючи його зсередини.

Скульптури кольору міді вилискували під м’якими променями вранішнього сонця. Ця незвична картина остаточно розігнала залишки сну, витісняючи все, що осіло в пам’яті за довгі роки.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , , ,

Маріанна ЗАДОРОЖНА. Мавка

То було у пралісі темному і густому. Не ступала там нога людини. Росло посередині дерево життя з корінням глибоким, стовбуром неохопним, кроною густою в хмарах.

Сиділа на дереві Мавка смутна. Косу чесала. Як проведе гребенем, здригнеться світ людський, чорні тіні відкине, з’явиться повінь, землетрус чи моровиця. Люта була Мавка на світ людський. Тільки злобу і зраду там бачила, тож чесала свою косу людям на загин.

Кого зачепить знову? Ніхто не врятується. Мавка знає.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

...91011...Остання