хоррор

...234...1020...Остання

Абрахам ХОСЕБР. Я не хочу бути собою

Please don’t dress in black
When you’re at his wake
Don’t go there to mourn
But to celebrate

                       Type O Negative

 

 

  1. Доктор Олівер Лурія

(більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Анджей ВАН. Напиши мені опівдні

1

Бронкс, Нью– Йорк

Лінда перемкнула музику на портативному програвачі та вийшла на вулицю. «Цієї дози вистачить надовго», – вирішила вона, починаючи перебирати мотиви для зустрічі з дилером. Світле, трохи сальне волосся падало на плечі, а вітер, неначе здмухував його з них. Життя на вулицях Нью– Йорка медом не здавалося.

Зупинившись біля паркомату, вона побачила скручену двадцятидоларову купюру, яку, здавалося, їй сам Господь послав з неба. “Нема нічого такого в цьому”, – знаходила виправдання Лінда і пішла своєю дорогою до метро. Складалося враження, що день вдасться.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Софія СКРИПНІК. Аделаїда

На вокзалі мені полегшало. Юрми людей, що сновигали в усіх напрямках, відволікали мене від тяжких роздумів. Коли я підійшов до платформи, у моїй голові панувала заспокійлива пустка. Я вдивлявся в імлу, з якої невдовзі мав з’явитися потяг.

Через деякий час мені здалося, що імла погустішала. Почувся приглушений гудок, і я почав розрізняти силует чорного паровозу, який тягнув за собою кілька акуратних вагонів. Весь потяг здавався іграшковим. Моєї англійської вистачило, щоб зі слів інших пасажирів зрозуміти, що потяг збудовано роках в тридцятих минулого століття, а запустили його на честь якоїсь річниці. (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Іван РИБЧУК. Вбивця з Каена

Історія розпочинається в місті під назвою Каен, де протягом тижня відбувалися дивні події, які ніхто не міг пояснити. Вирішити проблему покликали відомого знавця надприродних аномалій – Джона Фішку, який мав великий досвід у цій сфері. На його рахунку незліченна кількість демонів, упирів, живих мерців, вампірів і це ще не весь список. Але з таким випадком він ще не стикався.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Тетяна КУЦЬ. Холод нищить квіти

Подивися на мене! Самотню фігуру, що сидить на лавці біля твого підїзду, нашого під’їзду. Подобається це плаття, жовтеньке, таке ж саме сонячне як і твоя посмішка? Повернися ж! І чому людську увагу так привертають ці скарлатові троянди, га? Навіть ти зараз витріщаєшся на них, хоча раніше постійно топтав їх.

А пам’ятаєш, як я вперше тобі подарувала троянду? Ти її вставив поміж цеглин цього будинку, де познайомив зі своїми батьками. Троянди не ростуть в гнилих стінах, без води,  ґрунту і належного догляду. Чому ця розквітла, чому пустила корені, чому в′ється навколо твого балкону? Людина не може жити, якщо органи функціонують не так, якщо вирізати серце, проткнути її грудину сотнями мечів. Чомусь з квітами не так, чомусь вони легше адаптуються.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Ірина МАКОДЗЕБА. Кров під покривалом

Білий лапатий сніг, яким небо щедро притрушувало землю, вкривав її м’якою білою скатертиною, приховуючи брудні сліди недавньої відлиги. У парку ледь шелестів вітер, заблукавши в розлогих гілках дерев. А може, то шелестіли сніжинки. А може, то гула кров у венах постаті, яка зимового вечора видавалася примарою. Зупинившись на мить, вона швидко зникла і наче розчинилася в холодному повітрі.

Проте те місце на віддаленій стежці не лишилося порожнім. Сніг, який так завзято вбирав землю у святкове вбрання, вкривав собою чоловіка. Він лежав обабіч стежки, не ворушився, і його пальто аніскілечки не здіймалося вгору – він не дихав. Натомість у його грудях стримів ніж, увігнаний по рукоятку. Очі його в німому подиві дивилися в безодню, а з вуст, здається, от-от мало злетіти означення того, що викликало таку недовірливу гримасу. Калюжа крові зліва від тіла була вже майже непомітна – її старанно вкривали покривалом сніжинки, наче стаючи співучасниками страшного вбивства.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Оксана ВОЛИНСЬКА. Втекти від себе

За всі ті прокляті роки він ще жодного разу не відчував такого жаху як сьогодні. Ніхто не розумів, як маленька дівчинка могла зайти так далеко  від дому абсолютно сама, але не він. Звісно. Немає нічого дивного в тому, що малу, яка тиждень тому необережно завела з ним знайомство, знайшли мертвою.

– Крові було так багато, наче її розірвало! – кричав якийсь хлопець через увесь супермаркет, аби його товариш у сусідньому відділі не пропустив жодної деталі. – Батько каже, що такого звірства за весь час роботи ще не бачив, а вони ж там з колегами надивилися всякого! Розумієш? Вбивства в нашому місті не рідкість. Це так. Але ж не таке, та ще й… дитина! Той провулок завжди був небезпечним. Темна місцина. То якого дідька вона взагалі там робила?  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Юлія АНДРІЄНКО. Криваве мереживо

Перші сніжинки кришталевими крихтами осипаються із важких сріблясто-сірих хмар і падають на місто, наче ворожі стріли. Більшість не досягає цілі і, не долітаючи до землі, тане у потоках жару від будинків, автомобілів чи людських тіл. Поодинокі скляні уламки розбиваються при зіткненні з асфальтом і металом, розчиняються у краплях вологи, зникають, не помічені перехожими.

На зміну крихким шматочкам небесного льоду приходять пухнасті невагомі метелики. Вони повільно кружляють, підхоплені вітром, і летять над містом. Погляди сотень цікавих очей слідкують за їх граційними поодинокими па і веселими хороводами. Перші акорди зимової симфонії непевні, скромні, інколи лякливі, але за ними вже вчуваються партії хурделиць, снігопадів і заметілей, що будуть звучати аж до приходу весни. (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Світлана ПОНОМАРЕНКО. Життя чи подорож?

Кінець зими. Гостро відчувається брак сонця, тепла. Через це постійно псується настрій. Щось потрібно було міняти. Терміново! Де ми шукаємо нових вражень? Вірно, на сайтах туристичних фірм. 

Я знайшла таку собі фірму із дивною назвою «Життя чи подорож?». Що це – маркетинговий підхід чи просто фігура мови? Пошукала відгуки. Небагато, але також якісь дивні. Чітких вражень від подорожі немає. Емоційно обережні, невеликі за змістом. Після них виникло ще більше питань. (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Богдана САБАДОШ. Порожнеча

Місцевий годинник пробив першу годину ночі. Поміж відлунням постукували каблуки. Тінь тендітної жінки блукала будівлями у світлі ліхтарів. Крок за кроком і вона зловила звуки ще чиїхось кроків. Всередині  організм подавав сигнали тривоги, проте вона вирішила, що це тільки фантазія. Не повертаючись назад пришвидшила рух і на порожній вулиці зустрілись дві тіні. Щось різонуло по лівій руці і тепла кров почала стікати до низу. Дивне створіння накинулось позаду і не встигши відкрити рота, скуштувала на смак кляп. Залізні ланцюги обвили ноги і повалившись на землю вдарилась головою об бруківку. Чиїсь тонкі пальці розстебнули ґудзики блузки, холод вдерся у її тіло, проте це вже не мало значення, усе відходило на інший бік, тільки б вижити, ось єдина думка, що вешталась куточками мозку.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

...234...1020...Остання