гумор

назад

Олександр КРОТ. Петрівна

Коли наклад нашої газети “Сучасний тугодум” впав нижче точки самоокупності, редактор викликав мене і проказав:

– Швиденько дуй на курси письменників. Раз не йде газета, будемо видавати книжки, які ти напишеш. Тож маєш оволодіти таємницями письменництва, і швиденько. Врахуй, гроші заплачені чималі, тому, не навчившись, не вертайся.

Перший урок літературних премудростей був коротким: метр розповів мені, що у всякого пристойного твору є зав’язка, кульмінація і розв’язка. Потім він стисло змалював відмінності між ними і дав мені завдання написати невеликий твір, враховуючи всю ту письменницьку хитрість, що я від нього почув.  (більше…)

Позначки:, , ,

Казка про суперсилу (№59)

Якось, не так і давно, буквально вчора, об’явився екстрасенс, який мав суперунікальну гіперкрутезну ультра-афігєнну силу. Він міг усе, ну зовсім усе на світі і був суперрозумний, мав такий розум, що міг пояснити створення всесвіту, знав таємницю життя і смерті, сенс буття, ну все. Але чомусь прийшов на передачу «битва екстрасенсів». Не зрозуміло, що він зі своїми надлюдськими можливостями хотів там зробить. Може, хіба що, прорекламувати себе, щоб заробить бабла, але навіщо, якщо він може це зробити силою думки. Ну, карочє, не ясно, він же ж просто ну капєц, слів немає, такий розумний, і він краще за всіх знає, що і як робити. І вабщє, він навіть знає, що кому робить. І що з ким станеться. Це правда, бо у нього перед програмою брали інтерв’ю, і він там так і сказав. Більшість розумних людей повірили, адже по тєліку дурить не будуть, та й тим більше ми маємо справу з екстрасенсом, спробуй тут не повір, то він ще відчує це і щось з тобою зробить прямо через телевізор. Ну карочє, тільки дурні не повірять в його суперздібності.  (більше…)

Позначки:, , ,

Казка про еволюцію (№58)

Давним-давно, у часи перших людей, жив на світі мужик. Його ніяк не звали, бо тоді ще не придумали імен, але люди з племені називали його Лайно. Лайно був звичайнісіньким мужиком: як і всі носив грязь замість одягу, їв сирих кабанів, жив під каменем і таке інше. Він нічим не виділявся від інших первісних людей, аж поки не сталося дещо страшне.  (більше…)

Позначки:, , ,

Казка про дієту (№57)

Франческа Івановна була досить жирною свинякою. Вона постійно жерла свиней і ще більше товстіла. Її денна норма була 44 відбірних кабана. Вона смажила їх у спеціальній печі на заводі. Франческа вже до липня набрала дві тонни жиру і не збиралася зупинятись. Вона також любила і баби Любині біляші з трьома свинями і чотирма кілограмами приправи, але, все ж, її улюблена їжа – жарені кабани, а коли відключали газ, то вона їх сирими поїдала, а ті тільки жалісно хрюкали і лопали під гнилими жовтими зубами восьмиповерхового мутанта Франчески Івановної.

Так ішли дні за днями, свині за свинями. Чудовисько-дівчина ніяк не переставала жерти. Вона ставала все більшою і жирнішою, аж поки не стала чотирьохтонною бочкою жиру, який так і ліз із неї.  (більше…)

Позначки:, , ,

Сучасна гумористична казка-мотивація для читачів будь-якого віку, або Курочка Ряба і блокнот-контролер (№56)

Жили-були дід та баба, худі як тріски, такі, що крізь них можна було дивитись мов крізь скляних. Вони кохали один одного понад усе, тож не зважали на бідність, що цілком і повністю поглинула їх життя та своєю залізною пащею зазіхала на їх найбільшу радість – Курочку Рябу. Дідусь мав економічну освіту, тож завжди контролював витрати. Робив він це з таким запалом, ніби за кожну відстежену ним копійку отримає премію захмарних розмірів. Завітними чи-то навіть святими у оселі стареньких були дві речі: Курочка Ряба та блокнот-контролер. Бабуся день і ніч бігала навколо Курочки, зносячи все на своєму шляху, так що аж ноги у неї горіли. Проте, якщо б вона бодай пальцем зачепила блокнот, дід би не залишив би від неї і живого місця. Жили наші герої довго, але кожного дня намагались уявити що вони молодята і що незабаром щастя з ноги відчинить їх старі, заколочені на двадцять шість замків двері.  (більше…)

Позначки:, , ,

Хобі дядька Семена (№55)

Ну, що можна зробити в серпні за один день пересічному громадянину? Встати, наприклад, зранку, поснідати, потім піти на роботу і стомитись, так стомитись, що вже й пива того не хочеться; нашвидкуруч випити – таки те пиво, прийти додому, повечеряти, що Бог дав, ввімкнути і вимкнути телевізор – одне й те саме щодня, – взяти розгорнути і загорнути газети. У дядька Семена зовсім інша робота, і він вам не пересічний громадянин – він сам по собі.  (більше…)

Позначки:, , ,

Найкращий відпочинок – у лісі (№54)

Чоловік, певна річ, – не жінка: так уже Бог створив,що чоловік навіть у вільний від роботи час працює. Або на риболовлі, або на полюванні, або в лісі, де збирає ягоди, – аби не сидіти вдома без діла. Ось така наполеглива робота і є для нього відпочинком для душі і тіла. Наше з Вами завдання –довести, що відпочинок у лісі є найефективнішим у будь – якому плані: фінансово – економічному, політичному, господарському. Будьте спокійні. Це набагато простіше, ніж довести, що 2*2=4.  (більше…)

Позначки:, , ,

Мандрівниця (№53)

Всі жаби на світі різні:

Є красуні, є розумні,

Є нестерпні задаваки,

Є нахаби – видом грізні.

А ще є жаби-мандрьохи –

Ті, що люблять мандрувати.  (більше…)

Позначки:, ,

Ринкові відносини (№52)

Наші хлопці на торги

Їздять за границю.

Туди – всячину везуть,

А звідти – дурницю.

Аж у Францію дістався

Один наш хлопчина.  (більше…)

Позначки:, ,

Фіаско (№51)

Перед кафе туди-сюди

Снують фарбовані дівки.

Під ліхтарем стоїть одна,

На вигляд навіть не дурна.

Її гультяй став зачіпати,

Щось про погоду белькотати:  (більше…)

Позначки:, ,

назад


Наша кнопка ///