Конкурс

...91011...20...Остання

Віктор КОРИЦЬКИЙ. Задзеркалля

Стукайте і вам відчинять.
Але не факт, що на вас там чекають.

Ян Станіславський       

 

Вадим зі сторони любувався своїм витвором. Він ходив навколо і раз за разом ніжно торкався рукою гладких поверхонь. Вони виблискували в світлі ламп, розкидаючи яскраві промені по стінах і придавали споруді вигляду великого, з відчуттям нереальності, діаманта.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Віктор КОРИЦЬКИЙ. Келферей

Щітки енергійно змивали мокроту, якою густий туман осідав на лобове скло. Вони просто фізично не встигали. Вліво – знову мокро. Вправо – знову тисячі крапельок закривають від очей дорогу попереду. Шлях, яким рухався вантажний автомобіль, змійкою звивався між стрімкими скелями невеликого каньйону, доверху заповненого сивою, мокрою масою. Фари ледь пробивалися через густу завісу, і світло від них вже через десяток метрів губилось в непроглядній сивині.

– Ще трішки, і я виїду на рівнину. Там буде легше, – тішив себе Патрік, напружено вдивляючись в клуби непроглядного туману. – Головне – не пропустити роздоріжжя.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Володимир КОМПАНІЄЦЬ. Жнива

Колись, безліч еонів тому, ми запліднили їх душі сім’ям зла.
Сходи зійшли. Настав час жати.

Загублена сторінка з Некрономікону

 

Будинок стояв у глибині старого, затіненого саду. Похмурі вікові дерева, зі скрученими стовбурами, були колись яблунями та грушами, але з першого ж погляду ставало зрозумілим, що багато років вони не приносили плодів. Лише мертве почорніле гілля подекуди виглядало крізь темне пожухле листя.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Станіслав ПАВЛОВСЬКИЙ. Служба

Ну от. І хто мене смикнув бігти на червоне світло на перехресті? Чого ж тобі, ідіоте, не сподобило витратити півтори хвилини і почекати на зелене світло? Тепер на цьому перехресті, близько до узбіччя, буде стояти ще один хрестик на пам’ять про такого кретина, як ти. М-м-м, до речі, а хрестиків тут багато. Ніколи не помічав, хоч і живу на протилежній стороні вулиці. Дощ мрячить, сіро, огидно, але я не відчуваю вологості і холоду, тільки бачу, що коїться навколо. Стоп! Чому я цього всього не відчуваю? І, до речі, навіщо хрестик, якщо я стою на перехресті і дивлюсь на аварію? Машина гарна (хотів таку  придбати)… легка і маневрена, «опель», тільки от що саме під колесами, і чому люди фотографують і селфі роблять?  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Демко РИЦАР. Осинавець

Преамбула

Лиса гора височіє над давнім селом Велдіж. І розділяє їх тільки ріка…

На голу полонину з темних глибин смереколісся вийшов старець. Місяць кидав глибоку тінь на його постать.  Покошена й сутула статура – була відображенням ваги його літ. На ньому було зовсім непримітне дрантя, яке носять тільки  потирайки та скитальці. У місячному сяйві можна було помітити, що штани були вкрай зношені з численними латками та дірками, розлізлі постоли, до яких шматками поналипали кавалки бруду змішаного з травою та довгий широкий кобеняк з відлогою, яка закривала обличчя чоловіка. Йдучи по полонині, фігура кілька разів спотикалась і наче падала на руки, але через  химерність статури цього було важко розгледіти.   (більше…)

Позначки:, , , , ,

Горор на Геловін! Нова презентація збірки horror-оповідань «Ігри з темрявою»!

preza

Книгарня «Є», літературно-художній журнал «Стос» та видавництво «Твердиня» запрошують на неймовірно стрррашну презентацію збірки horror-оповідань «Ігри з темрявою», що відбудеться 31 жовтня.
(більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Марія ГОЛЬЦЕВА. Одиночний похід

Гори вміють слухати. Коли мені було 20 років я в цьому переконалась.Тоді, ще наївну міську дівчинку, мене багато дивувало і приводило в дикий захват — історії про привидів, страшилки біля багаття, лісові духи тощо. Коли ти хочеш вірити в подібні речі – ти віриш і не питаєш навіщо. Те літо я планувала провести в колі друзів десь в глибині лісу посеред Карпат. Але, як то кажуть, хочеш розсмішити Бога – розкажи йому про свої плани. В останній день перед від’їздом усіх наче підмінили – той захворів, ту хлопець не відпускає, в іншого виникли матеріальні проблеми. (більше…)

Позначки:, , , , ,

Владислава САХНЮК. Остання нота

Один оберт того пристрою в замку, два. Хлопець, здається, Артем, береться за дверну ручку, легенько тягне її на себе. Мені перехоплює подих. Борис нервово посміхається.

Двері із зловісним скрипом від’їхали в сторону, запрошуючи нас до середини. Відмички з брязкотом опускаються до Артемової кишені. Борис виступає наперед, подає знак рукою, наказуючи нам мовчки йти за ним.

Звільняю обом дорогу. Боязко озираюся, видивляючись шляхи до відступу. Звісно, вони були. Але я, як завжди, обрав не те…  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Марія ГОЛЬЦЕВА. Нічні пригоди

Сутеніло, міський транспорт вже погано слідував своєму розкладу, та й чекати на зупинці казна скільки часу нікому не хотілося, не кажучи вже про дівчину, до якої можуть пристати місцеві безмозкі хлопчаки. Біля 3 під’їзду була окрема парковка для велосипедів, більшість жителів залишали прямо на вулиці свій двоколісний транспорт і відправлялися по своїх справах, або відразу додому. Всі знали, що нікому велосипеди і даром не потрібні, а покористуватися завжди можна – головне повернути вчасно.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Ганна БУТКО. Рятунок

Вступ

Коли ти підходиш до певного фізичного та духовного віку, то вже маєш набір звичок та традицій. Щоденні замкнуті цикли. Пункт перший – розплющити очі. Пункт другий – знайти лапті під ліжком. Пункт третій – … Ти знаходиш певний спокій у такому розміреному ранішньому ритмі. Він готує тебе до початку роботи, до зустрічей з людьми, до потрясінь цього дня. Такий само набір готує і до сну. На перший погляд здається, що кожен вечір закінчується по різному. Але ж це не так, правда? Навіть якщо звичка перед сном одна. Вона все одно є. І як не подивись, ці повтори присутні усюди: від звички читати в туалеті, до Всесвітнього задуму.
(більше…)

Позначки:, , , , ,

...91011...20...Остання