Конкурс

...10...181920...Остання

Олександр КРОТ. Після опівночі

У місячному світлі старий міський цвинтар виглядав ще похмуріше ніж у день. Пронизливий вітер ворушив кущі та гілля нечисленних дерев, від чого чорні тіні зловісно ворушилися, і здавалося щось недобре підкрадається, ховаючись за похиленими хрестами та химерними надгробками.

Степан відчув, як по спині пробіг холодний вітерець, мимоволі здригнувся, кинув недопалок і сплюнув на землю.

– Все дурня і забобони, – підбадьорив себе нервово і швиденько скочив у церковні двері, які поспіхом замкнув. Кілька секунд прислуховувався, чи все спокійно, і аж тоді попрямував до застеленої кожухом лавки, де мав намір лягати на відпочинок.  (більше…)

Позначки:, , , , , , ,

Василь ЛАВЕР. Остання роль

Злидні душили Олега. «Хочеш жити – вмій крутитись» – він просто ненавидів цей девіз дев’яностих. Актор ужгородського лялькового театру, він був не в змозі прожити з однієї зарплати. Перебивався чим міг – тамадував, халтурив на «корпоративах»… Хоч більшість його ровесників їздило «на мадяри», возили цигарки і солярку, та Олегу не йшла кар’єра контрабандиста.

Він поїхав всього один раз – один із знайомих взяв його з собою. Везли цигарки, набитою була майже вся машина. Знайомий запевняв, що все «порішав» на таможні, та якесь зле передчуття все ж гнітило Олега. І коли їх погнали на яму, бідолашний мало не вмер. Курив цигарку за цигаркою, нервував і матерився. Тоді все обійшлося, але по поверненні на Батьківщину, Олег зарікся коли-небудь ще возити контрабанду. Комерційної жилки він теж не мав, тож варіантів залишалось небагато – нидіти вдома, гаруючи як мул на трьох роботах, за кілька десятків доларів в місяць, або спробувати шукати кращої долі «на чужині».  (більше…)

Позначки:, , , ,

Маріанна ЗАДОРОЖНА. Печера

– Там в парку зараз вірші читати будуть. Підемо?

– Зачем?

– Ходім, цікаво буде, свої люди.

– Только ради тебя.

Невисокий худорлявий хлопчина у картатій сорочці тягнув за руку довгоногого, трохи незграбного товариша доріжками парку Франка. Той не встигав за своїм захопленим другом.   (більше…)

Позначки:, , , , ,

Володимир ВАКУЛЕНКО-К. Чаклун

Кострубата війна завжди непрошена гостя. Вона руйнує, страшить дітей та дорослих, висмоктує життєдайні соки з землі. На жаль, коли дорослі влазять у величезні борги – малесенька війна, але стається. У великі війни бавляться банкрути-президенти, і тоді солдати виконують незрозумілий офіцерський наказ – і багато хто гине з них. Також гине безліч місцевих мешканців, які не встигли виїхати на вільні землі. Найгірше те, що під час таких сутичок хтось чужий намагається керувати країною. Так з’являються окупанти і множаться ті, хто їх підтримує, – сепаратисти.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Віталій ЩЕПАНСЬКИЙ. Тонкі тіні

Ці неприємні відчуття. Два тіла натикаються одне на одне, коли ніч заплющує очі. Довгі тіні починають свою подорож. Ми можемо бачити лише силуети, різки рухи чогось невловимого. Відчувати забуте і втрачене, що не хоче даватися нам в руки. Це прокляття висить над тими, хто намагається знайти себе серед темних вулиць великого міста. Розірвані шматки газет, затхлий сморід від сміттєвих контейнерів, писк пацюків, каналізаційні стоки – усе це нагадує про те, що ми щодня знищуємо повітря, життя, людські мрії та щось невловиме. (більше…)

Позначки:, , , ,

Paul DEZMONTH. Здорові зуби

1

У ті далекі часи, коли первісні люди жили поодинці, зіштовхнулися вони з первозданним злом. Саме воно змусило об’єднатися їх у племена, але не довго люди були захищені. Зло породило ворожнечу. Племена почали воювати між собою, ті що були братами названими, безжалісно вбивали одне одного. Настав хаос.

Тоді люди вирішили задобрити злих духів, які спокушали їх на братовбивство і щоразу після опівночі приходили в нову оселю по теплу кров. Вони почали проводити ритуали, обряди, підносити людську мертву, найсвіжішу плоть, аби духи помилували їх. Настав час, коли життя одного смертника могло врятувати тисячі душ. (більше…)

Позначки:, , , ,

Вадим ОВЧАРОВ. Стукіт уночі

– І от, поборовши злого змія, Іван-Богатир визволив із полону прекрасну царівну.

Ненька дочитала останні рядки та закрила книгу. Маленький Ігор дивився на неї сонним поглядом і на якусь мить їй здалося, що син зовсім забув про нещодавній переїзд до нового будинку.

– От бачиш, синку, – посміхнулася вона й піднялася з ліжка. – Добро завжди перемагає зло. (більше…)

Позначки:, , , ,

Євген ОНОФРІЙЧУК. Думаєте, я жертва?

О другій ночі мене збудив телефонний дзвінок. Голос зі слухавки невпинно торочив.

Я второпав лише те, що через півгодини я маю бути в госпіталі. Нашвидку вдягнувся, і вибіг з квартири, набираючи номер телефону.

– Гас, ти певно жартуєш? – перепитав я, втискаючи педаль газу в підлогу. (більше…)

Позначки:, , , ,

Ольга ВІНІЧУК. Gharpy Poltergeist

Різким рухом Анна закрила книгу і відклала її в сторону. Останніх двадцять сторінок тексту вона зовсім не зрозуміла, хоч і перечитувала деякі рядки по кілька разів. Було пів на третю ночі. Анна смикнула вимикач лампи і світло згасло.

Ліжко було занадто великим, занадто незатишним і холодним. Анна накрилась ковдрою до самого підборіддя і заплющила очі. Сон не йшов. Отруйними зміями в голову лізли думки, уривки спогадів; зароджувались липкі бруньки мрій, яким не судилося розкритись. Але зараз, вночі, здавалося, що ці зародки розростуться, матеріалізуються, варто лише трохи посвітити сонцю… Чому б цим фантазіям не заколисати Анну, не впустити її до свого світу?.. (більше…)

Позначки:, , , ,

Олексій ГАДЕЦЬКИЙ. Прокляття крові

Нічними вулицями збентежений люд збігався до каплиці, що стояла в центрі містечка. Ксьондз виносив свячену воду і вимоченим в ній віником окроплював присутніх. Люди тримали в руках запалені смолоскипи, вила, гострі палиці, сокири. Жінок і дітей не було. Зібралися лише чоловіки, що могли вполювати звіра.

Ми з батьком підбігли якраз в той час, коли ксьондз востаннє окропив мисливців водою і благословив на вдачу. Збуджений гурт посунув на околицю міста, де стояв самотній будинок.  (більше…)

Позначки:, , , ,

...10...181920...Остання