Конкурс

...8910...20...Остання

Марія ГОЛЬЦЕВА. Одиночний похід

Гори вміють слухати. Коли мені було 20 років я в цьому переконалась.Тоді, ще наївну міську дівчинку, мене багато дивувало і приводило в дикий захват — історії про привидів, страшилки біля багаття, лісові духи тощо. Коли ти хочеш вірити в подібні речі – ти віриш і не питаєш навіщо. Те літо я планувала провести в колі друзів десь в глибині лісу посеред Карпат. Але, як то кажуть, хочеш розсмішити Бога – розкажи йому про свої плани. В останній день перед від’їздом усіх наче підмінили – той захворів, ту хлопець не відпускає, в іншого виникли матеріальні проблеми. (більше…)

Позначки:, , , , ,

Владислава САХНЮК. Остання нота

Один оберт того пристрою в замку, два. Хлопець, здається, Артем, береться за дверну ручку, легенько тягне її на себе. Мені перехоплює подих. Борис нервово посміхається.

Двері із зловісним скрипом від’їхали в сторону, запрошуючи нас до середини. Відмички з брязкотом опускаються до Артемової кишені. Борис виступає наперед, подає знак рукою, наказуючи нам мовчки йти за ним.

Звільняю обом дорогу. Боязко озираюся, видивляючись шляхи до відступу. Звісно, вони були. Але я, як завжди, обрав не те…  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Марія ГОЛЬЦЕВА. Нічні пригоди

Сутеніло, міський транспорт вже погано слідував своєму розкладу, та й чекати на зупинці казна скільки часу нікому не хотілося, не кажучи вже про дівчину, до якої можуть пристати місцеві безмозкі хлопчаки. Біля 3 під’їзду була окрема парковка для велосипедів, більшість жителів залишали прямо на вулиці свій двоколісний транспорт і відправлялися по своїх справах, або відразу додому. Всі знали, що нікому велосипеди і даром не потрібні, а покористуватися завжди можна – головне повернути вчасно.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Ганна БУТКО. Рятунок

Вступ

Коли ти підходиш до певного фізичного та духовного віку, то вже маєш набір звичок та традицій. Щоденні замкнуті цикли. Пункт перший – розплющити очі. Пункт другий – знайти лапті під ліжком. Пункт третій – … Ти знаходиш певний спокій у такому розміреному ранішньому ритмі. Він готує тебе до початку роботи, до зустрічей з людьми, до потрясінь цього дня. Такий само набір готує і до сну. На перший погляд здається, що кожен вечір закінчується по різному. Але ж це не так, правда? Навіть якщо звичка перед сном одна. Вона все одно є. І як не подивись, ці повтори присутні усюди: від звички читати в туалеті, до Всесвітнього задуму.
(більше…)

Позначки:, , , , ,

Сергій РИБНИЦЬКИЙ. Перша зустріч із Аутено Ваадартоном

Людський голос може змінити той світ, який створила музика, тоді як мовчання є вимушеною жертвою, аби цей світ зберегти. Леся ніколи не могла вгадати: мовчати чи мовити, доки містичні речі, наповнені непізнаним і фатумним жахом, не втрутились в її молоде безтурботне життя, коли поруч був Андрій — її коханий, в обіймах якого дівчина ніжилась за будь-якої погоди, за будь-якого настрою і в будь-яких місцях, притуляючи уста і щоки до його яскравої футболки чи пухнастого светра. А ще їх обох поєднувала Вінниця, місто, створене музикою. Оскільки різноманітні ніжні та енергійні пісні народжувались в душах мешканців Надбугових будинків, або будь-який трек із динаміків автівок, прочинених вікон, в навушниках чи живі мелодії вуличних та ресторанних музик так легко поєднувались з атмосферою монументальної архітектури, спальних районів, галасливих площ, зелених парків і затишних скверів. (більше…)

Позначки:, , , , ,

Максим ЧУПРИНА. Фатум

***

Морок. Пітьма. Навкруги чорнота така, що здається, ніде просто взагалі нічого нема. Темінь поглинула не тільки всі навколишні речі, а навіть звуки також буцімто потонули в ній. «Хіба ж буває така темрява? Де це я опинилася?» – здивувалася Надійка. Вона не бачила навіть сама себе. Обмацала своє тіло – виявилося, що воно таки є. Дивно: з одягу на ній лиш нічна сорочка. Але їй не холодно. Отже, температура кімнатна. Надя стоїть в незрозумілій непроглядній темряві невідь де, невідь чому, невідь як і коли тут опинившись. Босі ноги стоять на чомусь твердому, але підлоги вона не відчуває. Що тепер – день, ніч? Що, нарешті, відбувається?!  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Rendall MORTISIAN. Оніміння

Викинь з голови все сміття, не жалій нічого. До біса, твої почуття і твої манери. Кому воно потрібно? Спали все вщент, закопай у землі, або розсій за вітром, це не потрібне, зайве. Копай глибше, чуєш?!! Так щоб зорі посеред дня засвітились у тій могилі. А потім згрібай туди все, спустошишсь, виблюй свій мозок, змішай з грязюкою все світло, що ти мав у своїх долонях і послухай… Можливо ти почуєш, що розповідають стіни у покинутих будівлях, вони багато тримають в тих подертих шпалерах, зберігають краплини душ в тих брудних плямах на підлозі, що роками в’їдались в трухлявий лінолеум, а на кухні ще стоять запахи свіжої випічки, та варто сколихнуть те повітря легким подихом, все те життя перетвориться в гниль. (більше…)

Позначки:, , , , ,

Боб Ділан – лавреат Нобелівської премії з літератури-2016

bob

Один із найвідоміших музикантів світу, композитор і співак Боб Ділан нагороджений за “створення нового поетичного вираження у великій американській пісенній традиції”. Ділан отримає золоту медаль із профілем Альфреда Нобеля, зображенням музи і цитатою з «Енеїди» Вергілія, а також грошову премію – 8 млн шведських крон (приблизно $ 933,6 тис.).
(більше…)

Позначки:, , , , ,

Володимир ЦИБЕНКО. Експериментатор

Учора я замкнувся у себе в шафі й дотепер перебуваю в ній. Це сталося не випадково, як це могло вам здатися на перший погляд. Навпаки, я зробив це цілеспрямовано, для того, щоб дізнатися результат мого експерименту, ідея якого закралася мені до голови з вчорашньої ночі. Мене ніби пробило струмом, коли зрозумів, що я можу від цього отримати. Невідомість, відлюдкуватість, мовчання, раптово може змінити  все довкола мене, відкрити нові сторони того, що я раніше не помічав та поглянути під іншим кутом на все, що мене оточує.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Інгвар АНТ. Шепіт сосен

Існує думка, що привиди бувають не лише у людей, але і у дерев

Дж. Гілл “Дерева-привиди

Я боюсь весни.

Так, ви все правильно зрозуміли!

Тієї пори, коли зима сповзає, як на картинах Далі, темними струмками.

Місця, набиті снігом, чорніють. Вулиці забризкані сміттям та лайном. Небо затягує сірістю, як зір у п’яниці. Повсюди глухе каркання. Вороння зависає на електричних стовпах. Будинки оголюють сліди хвороб часу. Начебто вже тепло, але ще пробирає до кісток.

І дерева…   (більше…)

Позначки:, , , , ,

...8910...20...Остання