коротка проза

12

Олександр ХАРЧУК. Прощання

Мені важко про неї розповідати. Особливо після того, що між нами було та що сталося потім. І я знаю, що ще рано робити якісь висновки. Чесно кажучи, ніхто мене до цього й не змушує. Я сам цього хочу. Хочу, щоб мій лист став продовженням того, що добігло кінця, цього разу словесним, – письмовим (може, художнім) продовженням фізичних (може, документальних) взаємин. Хочу заповнити паузу.

Я ухвалюю складне самостійне рішення. В той час, коли у парламент тільки внесено на розгляд проект бюджету. Важливе рішення у моєму житті. Одне з найважливіших. І вже друге напряму пов’язане з тобою, подумки озиваюся до неї крізь ніч, яка поволі переходить у ранок. Озиваюся, але не зву.  (більше…)

Позначки:, , ,

Вагіф СУЛТАНЛИ. Зворотний потік

Прокинувшись рано-вранці й вибравшись на ґанок, він не повірив власним очам — увесь двір та сад були заставлені пам’ятниками.

Раптом він збагнув, що то за страх мучив його вже тривалий час, тримаючи в напруженні та виїдаючи його зсередини.

Скульптури кольору міді вилискували під м’якими променями вранішнього сонця. Ця незвична картина остаточно розігнала залишки сну, витісняючи все, що осіло в пам’яті за довгі роки.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , , ,

Вагіф СУЛТАНЛИ. Чужий

«…Візьміть ці гроші, люди, купіть мені буханку чорного хліба…» – слова, які піддають тортурам, рвуть на частини все його єство, все самолюбство його, і, куди б не йшов він, куди б не прямував, вони потрапляли йому під ноги, як камені на дорозі, він спотикався через них і падав. Жах цих слів, як неминуче горе, як біль, засів у нього всередині, і що б не робив він, від цього горя, від болю цього не було йому порятунку.   (більше…)

Позначки:, , , , ,

Cашко ЗАВАРА. Лякачки до всирачки, або Конкурс горор-оповідань №1

З давніх-давен оповідки про жорстоких богів, чудовиськ у морях і печерах, відьом-перевернів-упирів збирали слухачів у рази більше, ніж, наприклад, якісь типу спортивні змагання. Людей вабить незрозуміле і потойбічне. Це одна з причин, чому вони в усі часи любили спостерігати за тортурами і стратами. Вочевидь кожен таким чином задовольняв внутрішнього Звіра, отой осередок зла, який криється у кожному. Хтось давав йому волю і робив усе, що тому заманеться. А хтось дрейфив і втамовував спрагу походами до гільйотин, шибениць і катівських столів, біля яких часто збиралися чи не усі здичавілі міські пси. Там їх завжди пригощали свіжим і смачним. Ті часи минули, але людство залишилося тим самим.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , , , ,

Вікторія ГРАНЕЦЬКА. Оповідання, які краще не читати після опівночі

Днями отримала незабутній досвід — побувала у складі журі конкурсу горор-оповідань «Після опівночі» від літературно-художнього журналу «Стос». Враження? Доволі суперечливі. Так, читати було цікаво. Ні, жахіття уночі не снилися. І, як на мій погляд, достойних робіт на конкурсі виявилось набагато більше, ніж очікувані п’ять-шість, що від початку були заплановані організаторами до видання окремою збіркою. Тут матеріалу вистачить на дві, а то й на три збірки. Принаймні для себе я відзначила щонайменше двадцять оповідань, які… краще не читати після опівночі на самоті.   (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , , , ,

«ПІСЛЯ ОПІВНОЧІ»: переможці конкурсу

Олександр Дмитровський: «Однозначно, що переможців більше, ніж шість. Дев’ять оповідань я з радістю розміщу у збірці».

Отже. Вітаємо!

Роман Великород. «Темними стежками»

Олександр Крот. «Після опівночі»

Дмитро Чепур. «В гостях»

Василь Лавер. «Остання роль»

Євген Товстоног. «Зниклий»

Богдана Біланчук. «Нитки»

Борис Кічол. «Випуск пару»

Юлія Васильєва. «Гербера»

Павло Черепюк. «Під корою»

(більше…)

Позначки:, , , , , , , , , , , ,

«ПІСЛЯ ОПІВНОЧІ»: результати голосування членів журі

Найцікавіші цитати від журі про горор

Вікторія Гранецька: «Коли крові, трупів, болю й гниття стає забагато, вони вже сприймаються як шпалери».

Олександр Дмитровський: «Цікавий факт, Лавкрафта активно читали американські вояки у Другій Світовій».
(більше…)

Позначки:, , , , , , , , , , , ,

Прийом творів на конкурс «ПІСЛЯ ОПІВНОЧІ» завершений

Шановні конкурсанти, члени журі, читачі, критики! Прийом творів на конкурс «ПІСЛЯ ОПІВНОЧІ» завершений!

Нагадуємо.

Оголошення переможців: 20 лютого 2016 року.

Нагорода – публікація 5-6 найкращих горор-оповідань у друкованій збірці.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , , , , ,

Максим ГАХ. Кілька простих рішень

День народження

 

Взагалі мені важко про це говорити. Може справа у легкому присмаці божевілля, що раптом накочується звідкись з-за раціональних декорацій, які з кожним днем все раціональнішають?

Зараз, пишучи ці слова, я уявляю собі когось іншого в якості їх автора, якогось ліричного героя. Я вже навіть подумки складаю його легенду, його по-літературному красиву історію, аж поки зусиллям волі не змушую себе вирвати з коренем ці паростки, в гущавині яких збирався заховатись. Тому що ця історія про мене. Це звучить як зізнання – ну, це не мало б звучати так драматично. Швидше, як звичайна фраза; нічим не краща, нічим не гірша, ніж будь-яка інша.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , ,

В’ячеслав РАДЧЕНКО. Десять тисяч…

Десять тисяч… Всього якихось десять тисяч років тому мене вигнали з істинного дому мого. Зараз, дивлячись назад, в моменти короткого просвітлення, я усвідомлюю свою провину. Цей тягар нависає над моїм духом, але не з метою розчавити й розвіяти на сотні мікроскопічних часток божественного пилу. Все набагато простіше та жорстокіше – заради пам’яті. Можна було б обійтися і без таких засобів, але задумки та методи Неосяжного не мені оскаржувати. Я винен. Проте не в тому, що зробив – хоча кару свою отримав саме за це. Я винен сам перед собою за те, що занадто довго чекав і так пізно наважився на крок – крок за межі Його Царства, Його Волі, Його Влади.  (більше…)

Позначки:, , , ,

12