Лірика

123...Остання

Юрій БАБЕНКО. Пісня Камадеви

Дзвенить медово пісня на вустах.

У золотаво-сонячних садах

Чатує дужий Камадева*.

І серце птахом у солодку сіть,

Усе покине, й миттю прилетить,

Коли покличе Камадева.   (більше…)

Позначки:, , ,

Юрій БАБЕНКО. Пісня Шопенгауера

Скаржиться море:

«Хто ж мене приголубить?»

Зітхає вітер:

«А до схід сонця зустріне?»

«Як ти, діду, помреш,

Нас не буде –  (більше…)

Позначки:, , ,

Юрій БАБЕНКО. Терен

Посадив колючий терен – буде сад.

Поливаю, може, вродить виноград.

Сніг розтане, обкопаю навесні,

Хай достигнуть ананаси запашні.

Зацвітає кущик рясно, так і знай,

Скоро вийдемо збирати урожай.   (більше…)

Позначки:, ,

Юрій БАБЕНКО. Зірка і цвіркун

Щоніченьки закоханий цвіркун

Смичком тривожив срібну душу струн,

А зіронька ряхтіла з висоти.

«Яка прекрасна, та холодна ти.

Захмарна мрія світиться в очах.

І що тобі до почуттів комах».   (більше…)

Позначки:, ,

Сергій НАГОРНИЙ. …Запиши мені спокій

…Надиктуй мені тишу

До біса всю прозу цю

І нафіг ці віріші

Бо палимо разом

І дим над водою

Дає мені меч і –  (більше…)

Позначки:, ,

Сергій НАГОРНИЙ. Чорна з білим фотографія

Твій трепет уст, в очах весь світ

І сторінки пожовклі біографії.

З душі, мов з гілки, одлітає квіт

На чорній з білим фотографії.

 

Волосся шовк хвилюється зернисто

І шелестить, як шелестить мигдаль.  (більше…)

Позначки:, ,

Аліса ГАВРИЛЬЧЕНКО. Спогади, осінь

Променистим листячком

бралося до осені,

сонячно і місячно,

гаряче й морозяно.

 

Ніби листувалися

ясени з каштанами,  (більше…)

Позначки:, ,

Світлана КОСТЮК. Музей забутої любові

На віях дощ. І солоніє мить.

Блідніють сни рожево-кольорові.

У затишку моїх сумних пісень

Тепер – музей забутої любові.

 

Тут навіть простір – цінний експонат.

І тиша промовляє так вагомо…
(більше…)

Позначки:, ,

Сергій БОВИКІН. Мати чекає

Мати чекає

Сина з Майдану

Кинуло хлопця

В горнило подій

Він порятує

Країну продану  (більше…)

Позначки:, ,

Аліса ГАВРИЛЬЧЕНКО. Вакханка ніч повіяла, мов протяг…

Вакханка ніч повіяла, мов протяг.

Немов тремтять не штори – ніжний шовк

Або душа, загорнута у одяг.

Кибалкою півмісяць впав до ніг.

І я пізнала: є любов, як шок,

І лазаретом став на мить нічліг.  (більше…)

Позначки:, ,

123...Остання