містика

123...Остання

Олександр ВІТОЛІН. Люстратор з вулиці Мор

Невловимий Відчайдушний Схиблений Невидимець-маніяк знов не залишив жодних слідів і залишив бовтатися на ліхтарі голову комітету міськради по боротьбі з корупцією, який ще вчора обіцяв побороти корупцію в слідчих органах і дати дороги новим кадрам, які обов’язково зловлять Столипіна. Столипіним маніяка називали за його вірність шибениці як знаряддю вбивства. Дехто вважав, що називати маніяка прізвищем царського сатрапа непатріотично і є ознакою провінційності, але прізвисько швидко стало популярним і нічого з тим вже не можна було зробити. До того ж лемент невдоволених прізвиськом потонув у більш гучному лементі навколо версії, що замість маніяка-вішателя насправді місто накрила хвиля загадкових самогубств. Головний аргумент прихильників цієї версії був залізним: вбивця не залишив жодних слідів і на тілах жертв теж не було жодних слідів боротьби. Слідчі були б і раді списати все на самогубство, але повішені були людьми з «системи» і звичайно мали в цій системі кумів, сватів, братів, які і слухати не хотіли про самогубства.   (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Володимир КОМПАНІЄЦЬ. Птах у сухому гіллі

Алану По, Мері Шеллі, Брему Стокеру, Філіпсу Лавкрафту, Роберту Говарду  – письменникам, що створили химерні світи, до яких ми досі прагнемо бути причетними.

 

«Існує два способи розтину трупу. Спеціалісти старої школи і нині використовують широкий ніж, проводячи суцільний глибокий надріз, що відразу оголює ребра. Німецька школа, наслідуючи професора Франкенштайна, надає перевагу вузькому лезу. Роблячи швидкі надрізи ми скриваємо шкіру та шар підшкірного жиру, оголюючи м’язи. Німецький прийом останнім часом має більшість прихильників, бо його переваги очевидні! Але вам, панове, як майбутнім лікарям, під час навчання прийдеться опанувати обидва.   (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Володимир СЛІПЕЦЬ. Замерзла Чорна Роза

На подив 6 березня 1984 року виявився дуже холодним. Все було покрито важкими шарами триденного снігу. Було дуже складно пересуватися пішки, а що вже говорити про транспорт – навіть снігоочисна машина зламалася. Місто було практично ізольовано від іншого світу. І багатьом це не подобалося, адже в Смолхіллс вже давно не було чого робити. Однією з таких незадоволених була Роза Спарклі. Вона ненавиділа це місто. Воно до такої міри набридло дівчині: тут все нагадувало їй про минуле. Вона всюди бачила свого батька – людину, якого вона ненавиділа до глибинні душі за те, що він з нею зробив. Ще більше її злив той факт, що одного разу їй вже вдалося втекти з цього міста, але невдалий збіг обставин привів до того, що Роза застрягла в цьому обледенілому селі.   (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Вадим ПАНЧЕНКО. Бабай

Верхівки дерев шелестіли у легкому осінньому вітрі. Вечір був тихий, але іноді різкий подув вітру наповнював шурхотом темний парк, і потім ще довго було чути протяжне шкрябання важкого кленового листка поверхнею старого порепаного асфальту. Це шкрябання у темряві було дуже моторошним: воно змушувало напружувати слух, зіщулюватись, та оглядатися навкруги. Олеся поквапом стукала підборами по доріжці, намагаючись пробігти її якнайшвидше. Але то було не так просто — від зупинки до вулиці, де стояв її будинок, — майже кілометр. Новенька багатоповерхівка височіла над районом приватних будиночків, як башта Саурона — он вона, навіть звідси світиться — але до неї ще треба дійти. Корпоративи — це весело, але повертатися отак у темряві було реально страшно.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Ксенія ЧЕРНЯЄВА. Ентропія

Можливо, назвати своє життя «нікчемним» було б помилкою, тому що воно нічим не відрізнялося від життя багатьох інших, таких простих, як я людей. Але, так, воно було нікчемним. Свою роботу я ненавидів, мешкав з жінкою, бачити котру не міг, жив на вулиці, де все приїлося, в місті, що давно остогиділо. Кожен мій день нагадував попередній. Та здавалося би, що в цьому незвичайного? І я багато разів намагався запевнити самого себе, що моє існування — це звичайне життя рядової людини. Проте то було саме існування, і ця прикра думка вперто пробиралася до моєї голови, допоки не стала нав’язливим бажанням усе змінити.   (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Анфіса СМЕТАНІНА. Тільки ми

Чому я тут… — молода дівчина в легкому чорному пальто стояла на певній відстані від невеликої групи людей, де чоловіки були в чорних костюмах, а дами — в вовгих такого ж кольору сукнях з кофточками. Люди парами стояли під чорними парасольками, на які падав дрібний осінній дощ.

Трава вже була не така соковита і яскрава, як влітку, але все одно поки що більше спалахувала літнім зеленим, ніж осіннім жовтим.Подув холодний вітер, піднявши вгору де-не-де опале буро-коричневе листя.   (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Олександр ДОВБАК. Фата моргана

Ще осінь календарна не наступила, але в ці останні дні серпня погода у Львові видалась напрочуд  теплою, м’якою… якоюсь солодкою на смак, на відчуття.  В повітрі вже витали аромати осінніх квітів та прозорого, чистого, ситного повітря. Наступала благодатна пора ранньої осені, коли можна було поніжитись на сонечку, не остерігаючись заливатись потами та отримати зайву порцію радіації. Голоси та інші звуки бриніли в повітрі, тіні, які були подекуди, були напівпрозорими як тонкі шовкові шалі красивих панночок, що років зі сто тому теж проходжувались цими вуличками.   (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Марина АВРАМЕНКО. Вулицями Старого міста

Коли мені обурює тривога, я завжди іду до Старого міста і там гуляю до самого світанку, до того моменту, коли вже майже не падаю від втоми. Я приїжджаю під вечір, йду до вежі або підіймаюсь на дах і дивлюсь на захід Сонця, на те, як світло відступає на іншу половину планети, і дає темряві показати те, що вона приховує.

Іноді західні промені розфарбовують хмари в червоний, і тоді я знаю – сьогодні, коли ніч зійде як морська хвиля, вона залишить після себе подарунок для світанку, той, на який натякало Сонце, прощаючись.   (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Юлія ОТРІШКО. Пастка

Пустка.

Склад, декілька багатоповерхівок, але до них далеченько. Вдень тут ходять трамваї – дощ виблискує на путях – та зараз лише поодинокі автомобілі проносяться і зникають вдалині. Здавалось завжди, що вони навіть пришвидшуються на цьому відрізкові дороги. Тут моторошно.

В Андрія на підборідді осідала пара від чаю. Він так і не зробив перший ковток, а всередині сторожки було доволі зимно.   (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Ірина СЕЛЕЗНЬОВА. Лялькова крамничка

Молодий чоловік двадцяти восьми років. Молодий, красивий, багатий. Що він робив тієї ночі у провулку? Офіційна причина смерті – зупинка серця. Але мені відомо, що це не зовсім так.

Ніхто з родичів не збирався наймати приватного детектива – вони шукали лише нотаріуса. Їх не хвилювала причина, через яку вони отримають чималеньку суму грошей. Пощастило померлому, що він не дожив до цих чвар.

Не можу сказати, що в мене були об’єктивні причини взятися за цю справу. Більше того, мої схожі з убитим параметри яскраво сповіщали що не варто вплутуватись. Але від думок про цей злочин в глибині моєї душі здіймалася така хвиля емоцій і почуттів, що я розумів – ця справа стане фатальною в моїй професійній діяльності.   (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

123...Остання