оповідання

123...Остання

Олександр ХАРЧУК. Невимовлене

Одні конають від нудьги, а інші плодяться заради розваги, подумав він спросоння, ледь розплющивши очі, й почув, як знадвору хтось шкребе по склу. Тінь промайнула перед вікном, зникнувши в кущах малини, перш ніж він встиг підвестися з ліжка, щоб розгледіти нарешті зловмисника, який надокучав йому вже третій тиждень своїм надмірним галасом.

Він знає майже всіх у цьому місті, де живе останні шістдесят п’ять років, і звідки ніколи не виїжджав далі сірникової фабрики, яку побудували в 1998 році, за вісім кілометрів від центру, над трасою, по тій самій вулиці, що й кінотеатр і бібліотека, та далі спиртового заводу в сусідньому селі, де впродовж кількох років щотижня набирав брагу для худоби. Щодня він ходить пішки від одного будинку до іншого, звичним маршрутом, стукає у двері, вітається з людьми, якщо відчиняють, вислуховує їхні нарікання на владу, погоду, чи безгрошів’я, завжди одне і теж, хоч, як йому здається, не все так погано, як розповідають, через надмір декорацій та зайвих слів, розповідає свою історію, збираючи макулатуру.  (більше…)

Позначки:, , , ,

Олексій ГАДЕЦЬКИЙ. Остання фантазія

Сила людини в її думках. Вони безмежні.

У пориві фантазії свідомість здатна створювати цілі світи, населяючи їх найпотаємнішими бажаннями, кошмарами, яскравими подіями, спогадами з дитинства. Ця здатність дозволяє переживати знову і знову такі самі почуття. Чим ширша думка, тим досконаліший світ.

Я знаю, про що говорю. Адже неодноразово бував у таких світах.

Мене звати Олег. Мені 24 роки. Я володію унікальним талантом, який дозволяє проникати у чужу свідомість і бачити те, що невидиме для пересічних людей.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Олексій ГАДЕЦЬКИЙ. Болотна відьма

1

Невелике поселення біля підніжжя гір опустіло. Весь люд зібрався поблизу озера. До високого дерев’яного кілка була прив’язана жінка. Сьогодні вранці її піймали за підозрою у чаклунстві, і збуджений натовп прийшов подивитись на дійство. Усе мало відбутись, доки сонце ще зовсім не заховалось за горизонтом.

З натовпу вийшов священик. Він схопив підозрювану за волосся і почав його обрізати, доки на голові не залишилось жодної волосини. Тоді розідрав мішкувату сукню, вибрив пах і під руками, а очі зав’язав темною тканиною. В такому вигляді засуджена залишилась стояти прикутою до стовпа.

Матері виводили дітей наперед, аби ті подивились на відьму і назавжди запам’ятали, що треба сторонитись темних сил.  (більше…)

Позначки:, , , ,

До уваги авторів конкурсних горор-оповідань!

Перша обіцяна збірка конкурсних горор-оповідань «Після опівночі» побачила світ. Настав час розповісти про наступну книгу, до якої ввійдуть інші оповідання-фіналісти з конкурсу «Після опівночі» 2015 року.

Конкурсні оповідання, що не ввійшли до збірки «Після опівночі», будуть опубліковані у спецвипуску в альманасі «Позапростір» (видавництво «Твердиня», Луцьк). Автори оповідань отримають авторські примірники. Книга вийде ближче до Форуму видавців у Львові, що відбудеться восени.  (більше…)

Позначки:, , , , , ,

Вагіф СУЛТАНЛИ. Чужий

«…Візьміть ці гроші, люди, купіть мені буханку чорного хліба…» – слова, які піддають тортурам, рвуть на частини все його єство, все самолюбство його, і, куди б не йшов він, куди б не прямував, вони потрапляли йому під ноги, як камені на дорозі, він спотикався через них і падав. Жах цих слів, як неминуче горе, як біль, засів у нього всередині, і що б не робив він, від цього горя, від болю цього не було йому порятунку.   (більше…)

Позначки:, , , , ,

Обіцяна збірка конкурсних горор-оповідань побачила світ

12987067_1707596139510705_2770114159573523583_n

Відібрані Олександром Дмитровським для публікації оповідання-фіналісти конкурсу «Після опівночі», що проводився в інтернет-журналі «Стос», увійшли до обіцяної збірки «Після опівночі». Автором-сюрпризом стала Ольга Ярмуш. (більше…)

Позначки:, , , , , , ,

Олександр КРОТ. Петрівна

Коли наклад нашої газети “Сучасний тугодум” впав нижче точки самоокупності, редактор викликав мене і проказав:

– Швиденько дуй на курси письменників. Раз не йде газета, будемо видавати книжки, які ти напишеш. Тож маєш оволодіти таємницями письменництва, і швиденько. Врахуй, гроші заплачені чималі, тому, не навчившись, не вертайся.

Перший урок літературних премудростей був коротким: метр розповів мені, що у всякого пристойного твору є зав’язка, кульмінація і розв’язка. Потім він стисло змалював відмінності між ними і дав мені завдання написати невеликий твір, враховуючи всю ту письменницьку хитрість, що я від нього почув.  (більше…)

Позначки:, , ,

Cашко ЗАВАРА. Лякачки до всирачки, або Конкурс горор-оповідань №1

З давніх-давен оповідки про жорстоких богів, чудовиськ у морях і печерах, відьом-перевернів-упирів збирали слухачів у рази більше, ніж, наприклад, якісь типу спортивні змагання. Людей вабить незрозуміле і потойбічне. Це одна з причин, чому вони в усі часи любили спостерігати за тортурами і стратами. Вочевидь кожен таким чином задовольняв внутрішнього Звіра, отой осередок зла, який криється у кожному. Хтось давав йому волю і робив усе, що тому заманеться. А хтось дрейфив і втамовував спрагу походами до гільйотин, шибениць і катівських столів, біля яких часто збиралися чи не усі здичавілі міські пси. Там їх завжди пригощали свіжим і смачним. Ті часи минули, але людство залишилося тим самим.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , , , ,

Вікторія ГРАНЕЦЬКА. Оповідання, які краще не читати після опівночі

Днями отримала незабутній досвід — побувала у складі журі конкурсу горор-оповідань «Після опівночі» від літературно-художнього журналу «Стос». Враження? Доволі суперечливі. Так, читати було цікаво. Ні, жахіття уночі не снилися. І, як на мій погляд, достойних робіт на конкурсі виявилось набагато більше, ніж очікувані п’ять-шість, що від початку були заплановані організаторами до видання окремою збіркою. Тут матеріалу вистачить на дві, а то й на три збірки. Принаймні для себе я відзначила щонайменше двадцять оповідань, які… краще не читати після опівночі на самоті.   (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , , , ,

«ПІСЛЯ ОПІВНОЧІ»: переможці конкурсу

Олександр Дмитровський: «Однозначно, що переможців більше, ніж шість. Дев’ять оповідань я з радістю розміщу у збірці».

Отже. Вітаємо!

Роман Великород. «Темними стежками»

Олександр Крот. «Після опівночі»

Дмитро Чепур. «В гостях»

Василь Лавер. «Остання роль»

Євген Товстоног. «Зниклий»

Богдана Біланчук. «Нитки»

Борис Кічол. «Випуск пару»

Юлія Васильєва. «Гербера»

Павло Черепюк. «Під корою»

(більше…)

Позначки:, , , , , , , , , , , ,

123...Остання