оповідання

...234...Остання

«ПІСЛЯ ОПІВНОЧІ»: результати голосування членів журі

Найцікавіші цитати від журі про горор

Вікторія Гранецька: «Коли крові, трупів, болю й гниття стає забагато, вони вже сприймаються як шпалери».

Олександр Дмитровський: «Цікавий факт, Лавкрафта активно читали американські вояки у Другій Світовій».
(більше…)

Позначки:, , , , , , , , , , , ,

Прийом творів на конкурс «ПІСЛЯ ОПІВНОЧІ» завершений

Шановні конкурсанти, члени журі, читачі, критики! Прийом творів на конкурс «ПІСЛЯ ОПІВНОЧІ» завершений!

Нагадуємо.

Оголошення переможців: 20 лютого 2016 року.

Нагорода – публікація 5-6 найкращих горор-оповідань у друкованій збірці.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , , , , ,

Максим ГАХ. Кілька простих рішень

День народження

 

Взагалі мені важко про це говорити. Може справа у легкому присмаці божевілля, що раптом накочується звідкись з-за раціональних декорацій, які з кожним днем все раціональнішають?

Зараз, пишучи ці слова, я уявляю собі когось іншого в якості їх автора, якогось ліричного героя. Я вже навіть подумки складаю його легенду, його по-літературному красиву історію, аж поки зусиллям волі не змушую себе вирвати з коренем ці паростки, в гущавині яких збирався заховатись. Тому що ця історія про мене. Це звучить як зізнання – ну, це не мало б звучати так драматично. Швидше, як звичайна фраза; нічим не краща, нічим не гірша, ніж будь-яка інша.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , ,

Олександр КРОТ. Людожер

voron

Дві шістки.

Корнет в серцях стукнув кулаком по столу.

Прокляття, знову програв. Але ж це були його власні підпиляні кістки. Тепер доведеться віддавати батьківську шпагу. Сором який! Не будь знайомих у трактирі, пристрахав б купчишку, та й по всьому. Але на очах однополчан не можна, занадто гонористі малороси – зневажати почнуть.  (більше…)

Позначки:, , , ,

«ПІСЛЯ ОПІВНОЧІ»: приймаємо горор-оповідання на літературний конкурс!

ДЕСЯТЬ ПОЛОЖЕНЬ

про Конкурс горор-оповідань

«ПІСЛЯ ОПІВНОЧІ»

1. Конкурс проводиться для подальшої публікації найкращих горор-оповідань у збірці «Після опівночі», яка вийде друком 2016 року. Так-так, по суті, це прийом творів для друку на конкурсній основі.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , , , , ,

Наталя ФЕСЕНКО. Малороска

Важко написати перший рядок: це рівноцінно тому, що ти переступив поріг у інше життя і зачинив за собою двері. І доки не поставиш крапку – будеш жити там.

Треба.

Час прийшов.  (більше…)

Позначки:, , , ,

Анастасія СЄДИХ. Букет

Одного дня провінційний Гретлінський театр став відомим на всю Європу. Причиною тому стала місс Спенсер. 3 грудня 1905 року у театрі пройшла вистава „Король Лір”, зірвавши шалені оплески залу. Розу Спенсер, примадонну театру, яка в той день постала в образі Корделії, глядачі викликали на поклін три рази і своє захоплення її чудовою грою вони засвідчили великою кількістю букетів, коробок із цукерками, вітальних листівок. Потім, утомлена і щаслива, вона пішла до своєї гримерної. Після цього Розу ніхто не бачив ні живою, ні мертвою.  (більше…)

Позначки:, , ,

Анастасія СЄДИХ. Ваніна душа

Сьогодні настав останній день військової служби солдата Вані у державі Віллен (сам же він був з Інвадерії). Вранці командир віддав наказ йому і ще кільком хлопцям розташуватися на дахах будинків і обстрілювати вулиці. У Вані цей наказ викликав уже не вперше подив і обурення. До цього часу він ніяк не виказував свої почуття, але сьогодні він вирішив поділитися своїми роздумами з хлопцями, з якими мусив виконувати завдання.  (більше…)

Позначки:, , , ,

Анастасія СЄДИХ. Прибулець із зірки Аделаїда

Жив-був колись в якомусь місті (якому, придумайте самі) один молодий хлопець (23 роки), якого звали Бартоломео. Місто було таким же, як і всі міста тієї країни. Люди жили там тихі, мирні, щоправда, любили попліткувати. Там усі про всіх знали і практично нічого цікавого, глобального не відбувалося. Таке життя наводило на Бартоломео нудьгу. Йому хотілося яскравих пригод, цікавого життя. Він шукав, вишукував, думав… І одного разу придумав.  (більше…)

Позначки:, ,

Анастасія СЄДИХ. Невидимка

Перше, про що дізнається першокурсник після розкладу й імен своїх одногрупників, вступивши до університету Н* (факультет не має значення), – про те, що серед студентів і викладачів уже понад триста років ходять чутки про невидиму людину. Ці чутки швидко дійшли до Елізи, студентки першого курсу хімічного факультету.  (більше…)

Позначки:, , , ,

...234...Остання