переклад

12

Галіт Дахан КАРЛІБАХ. Лінбер

Якщо ти візьмеш мене до Берліна, в мене не буде до тебе питань. Якщо ти візьмеш мене до Берліна, я тільки заради тебе зміню його ім’я на Лінбер. Місто виблискуватиме перед нами у всій своїй величі, і ми не станемо ритися у твоєму минулому. Мені не треба буде знати, чи був колись твій батько, чоловік на прізвище Хайнріх Людвіг, офіцером СС. Я не почуватимусь змушеною дізнаватися, що твоя мати, така собі Жизель, робила в ніч «Крісталнахт». Я просто не знатиму. Мій розум залишиться у теперішньому. У плинному, поступливому сьогоденні, що тектиме, як мед, і заповнюватиме моє буття.  (більше…)

Позначки:, , , ,

Дар’я МІХНЕНКО. Viola

Viola*…

Ніжний шовк пелюсток…

Viola…

Немає гарніших квіток,

Фіолетове море яких переді мною.

Я дивлюся, знаходжу спокій.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Кенуль АРІФ. Коли мовчать навіть рушниці

kenul

Втомлена «ЯК ПІСОК»

 

Після пісень того курда

Мене можна вбити одним щиглем

Підійди …   (більше…)

Позначки:, , , , ,

Боб ДІЛАН. Розвіяння у вітрі

bob

Скільки доріг ще людині пройти

Щоб стати людиною їй?

Скільки морів ще голубці забуть

Щоб вснути в землі пісковій?

Скільки гармат подадуться у лет

До того, як спиниться бій?  (більше…)

Позначки:, , , , , ,

Вагіф СУЛТАНЛИ. Зворотний потік

Прокинувшись рано-вранці й вибравшись на ґанок, він не повірив власним очам — увесь двір та сад були заставлені пам’ятниками.

Раптом він збагнув, що то за страх мучив його вже тривалий час, тримаючи в напруженні та виїдаючи його зсередини.

Скульптури кольору міді вилискували під м’якими променями вранішнього сонця. Ця незвична картина остаточно розігнала залишки сну, витісняючи все, що осіло в пам’яті за довгі роки.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , , ,

Вагіф СУЛТАНЛИ. Чужий

«…Візьміть ці гроші, люди, купіть мені буханку чорного хліба…» – слова, які піддають тортурам, рвуть на частини все його єство, все самолюбство його, і, куди б не йшов він, куди б не прямував, вони потрапляли йому під ноги, як камені на дорозі, він спотикався через них і падав. Жах цих слів, як неминуче горе, як біль, засів у нього всередині, і що б не робив він, від цього горя, від болю цього не було йому порятунку.   (більше…)

Позначки:, , , , ,

Михайло РОММ. Про Рим

  1. Пролог

 

Heres heredis mei est meus heres*

 

Світ наших літ і зим –

Про нього і розповім.

Великий та древній Рим

Мертвий сьогодні дім.  (більше…)

Позначки:, , , ,

Елла ТИТОВА-РОММ. Сонячний зайчик у моїй постелі

В долоньку мою пробирається сонячний зайчик.

Я тихо лежу, домагань його не уникаю.

О Боже, як ніжно цілує він кожний мій пальчик

І плечі мої неприкриті – жадібно, ласкаво!

І я піддаюсь – відкидаючи ковдру до краю.

Завітною стежкою йде він все нижче і нижче.   (більше…)

Позначки:, , , , ,

Анна ХОДАКОВСЬКА. Буда: документи до біографії

Буда Сергій Олексійович – український історик, журналіст, перекладач (4.10.1866 – 1942 рр.). Він є автором низки праць з історії революційних рухів в Україні серед них: „Перед польським повстанням 1863р.: З архівних матеріалів”, „Світопредставлення”, „До історії революційно-народницького руху на Україні в першій половині 70-рр. Іван Трезвинський, один з 193-х”; „Українські переклади революційної літератури”.[i]  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Три цитати Світлани Алексієвич: про жінку на війні, Афган і Чорнобиль

d6479a78-da60-4f38-ad27-4f5ab8e8432b

«Перші записи… І перший подив: військові професії у цих жінок – санінструктор, снайпер, кулеметниця, командир зенітної зброї, сапер, а зараз вони – бухгалтери, лаборанти, екскурсоводи, вчительки… Розповідають немов не про себе, а про якихось інших дівчат. Сьогодні самі собі дивуються. І перед моїми очима «олюднюється» історія. Мені здається, що ми не про війну розмовляємо з ними, а про людське життя. Роздумуємо про людину…» («У війни не жіноче обличчя»)  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

12