після опівночі

Ольга БОДНАР. Співець

Стемніло.

«Мабуть, не варто було їхати сюди» – вкотре переконувала себе Лілі.

Стояти одній посеред чужого міста з татовим авто майже опівночі – доволі страшно. Страшно, наприклад, що з машиною щось станеться. Або знову наробиш дурниць. От, наприклад, як сьогодні в дорозі – вчасно не заправилась і провела на безлюдному шосе три години, поки якась добра молода родина, що проїжджала повз не виручила. В результаті Лілі дісталась сюди вночі, що виглядало б дуже цікавою пригодою, якби не було так холодно – все ж кінець лютого на календарі. Насправді ж дівчину хвилював не так холод, як автівка, бо вперше випросила у батьків дозвіл взяти таткову власність.  (більше…)

Позначки:, , , , , ,

Євгеній СОНЯХ. Опівнічна колія

Я ішов нічним містом, часом дивлячись на зірки. Вони собі мовчки мерехтіли. Засидівшись у друзів за піцою та картами, я мусив повертатися додому пішки, так як весь транспорт ще рівно об 23:00 перетворився на гарбузи. Суцільну тишу іноді прорізали поодинокі автівки або ж було чути копирсання та галас котів, що повсідались на баках.  (більше…)

Позначки:, , , , , ,

Анна ПІКСЕЛЬ. Історія, яких багато

Дівчина різко зупинилася ― клятий шнурок знову розв’язався.

«Ну от чого ти? ― майнуло в голові. Вона присіла і взялася за справу. – Дивно ― за сьогодні вже шостий раз. Чи не означає це щось дурне? Втім, все одно. Не вірю в такі штуки», ― подумала дівчина і покінчила зі шнурками. Про всяк випадок перев’язала й другий.

― Нічого собі, вже майже дев’ята! Аби тільки встигнути!  (більше…)

Позначки:, , , , , ,

Богдана БІЛАНЧУК. Нитки

Дівчина прокинулася від тривожного сну десь після опівночі. У вухах гупала кров, а подих був швидким та уривчастим. Дві останні ночі Наталку мучать жахіття, особливо сьогодні, коли залишилася тут сама.

Вони з подругою Мар’яною втекли на відпочинок в гори, прикрившись якоюсь псевдофольклорною місією – аж дивно, що світ повірив. Хоч може не повірив і вимагав би вернутися назад, та смартфони вдома в шухлядах, бо прочитали в якійсь книзі свій діагноз – залежні від соціальних мереж. Обрали маленьке віддалене Карпатське село, де гори обгородили їх довкола. Отак і почалося лікування. (більше…)

Позначки:, , , , , ,

Юлія ВАСИЛЬЄВА. Гербера

Мене розбудив апетитний запах з кухні. Мама готувала сніданок. Я на секунду розплющив очі і тут же знову замружився, загорнувся з головою в теплу затишну ковдру. Ще трішечки… Тут, в тиші, теплі і темряві мені було невимовно солодко і спокійно. Я знов почав засинати. Сон перемішувався з дрібним битим склом думок та спогадів, усе зливалося в єдиний візерунок, крутилося, наче в калейдоскопі. (більше…)

Позначки:, , , , , ,

Кирило ПАЗЮК. Тіло, яке я кохав

Звуки клавіатури надто гучні для тиші цієї всеохоплюючої темряви. Кожен порух моїх пальців відбивається в середині болючими уколами прямо в серце, проте це єдиний вихід.

Я маю закінчити все до світанку, інакше нічого з цього не буде мати жодного сенсу. Усе своє коротке життя я присвятив пошукам ідеального сюжету для літературного жаху, вишукуючи нових тем, монстрів, ситуацій і іншого, щоб допомогло читачеві віднайти давно втрачений страх, який мирно покоїться під шаром повсякденної нудьги, з якою сучасний поціновувач сприймає будь-яке нове творіння в жанрі літературного жаху. (більше…)

Позначки:, , , , , ,

Павло ЧЕРЕПЮК. Під корою

Цієї осені, дерева не хотіли розлучатися зі своїм листям. Незважаючи на холодні листопадові ночі, на гілках яскраво горіли всі відтінки жовтого, помаранчевого і червоного. Це було особливо помітно на тлі сіро-сивого неба — здавалося, що листя світилися зсередини. Ніхто не міг пояснити настільки дивну поведінку дерев. Вночі ми почали бачити дивні сни, в них не було певного сюжету чи подій. І снами в звичному сенсі їх важко було назвати. Це був калейдоскоп незвичайних образів і відчуттів, від якого після пробудження залишався тільки неприємний осад. Але описати сни неможливо, тільки залишається розуміння того, що вони знову снилися вночі. Ніхто не пов’язував два таких різних і незвичайних явища разом. Але здається, що в глибині свідомості ми розуміли, сновидіння – це наслідок аномалій в природі або ж навпаки. А може бути, і те, й інше — всього лише ознаки якихось більш серозних змін.  (більше…)

Позначки:, , , , , ,

Дмитро ЧЕПУР. В гостях

Сьогодні в обід мені зателефонував батько, і попросив ввечері занести його товаришу, що жив по сусідству, якийсь пакет. Мене не дуже цікавило що там, ¬ треба значить треба. Батько працював у нічну зміну і сам цього зробити не міг. Ну що ж, місія не з приємних, скажу я вам, але відмовити я не міг.

Чому я так не хотів йти саме до цієї людини додому? Все дуже просто, цей тип був вельми сварливого характеру, скупердяй, любив посперечатися на всякі дріб’язкові теми. Дітей у нього не було, одруженим, наскільки мені було відомо, теж ніколи не був. (більше…)

Позначки:, , , , , ,

Ігор ДУНЕЦЬ. Після сну

Марк пускав слину. Точніше, щедро поливав нею блискучу клавішу Enter на своїй старій пошарпаній клавіатурі. Судячи з легкого тремтіння пальців правої руки та лункого посопування, що часом відбивалося від безбарвних стін прохолодного підвалу, він спав. Десь у нетрях кімнати змучено потріскувало радіо. (більше…)

Позначки:, , , , , ,

Роман ПОВЗИК. Потрійна павутина

Іноді так трапляється: Ти мрієш поїхати на якесь стажування, подаєш заявку, проходиш по конкурсу. Ти радієш, вже все готово: квитки на потяг куплені, квартира заброньована, з усіма домовлено, що Тебе місяць не буде в рідному місті. Проте до потягу ще лишається п’ять годин, Ти вирішуєш поспати. Бо толку з Тебе сонного у столиці?

П’ять годин — це зовсім мало. Для того, щоб бути у хорошій формі, Тобі потрібно принаймні годин сім-вісім здорового сну. Але коли є вибір: трохи поспати і не спати взагалі, то все-таки обираєш перший варіант. (більше…)

Позначки:, , , , , ,



Наша кнопка ///