Поезія

...10...121314

Марко МОСКАЛЮК. Світ обезумів…

Світ обезумів –

Зумером –

Б’ється в шибу тривога:

Хто одступився – від людини Бог

Чи людина від Бога…

Людські то окупували  (більше…)

Позначки:,

Аліса ГАВРИЛЬЧЕНКО. На вулиці Грушевського

 

Дивіться, дивіться: хлопці, хлопці йдуть.

В них втомлені лиця. Кожна ніч – хомут.

 

І плаче, і плаче мати, кров та сніг.

Дивіться, дивіться: ще один поліг.

 

Вже Київ не Київ, а Майдан, Майдан,

Де люди, всі люди – мов живий паркан.  (більше…)

Позначки:, ,

Марко МОСКАЛЮК. Переможи мене…

Переможи мене

у собі,

коли околицями життя блукаю –

розради шукаю,

у людей немає – в неба її питаю.

Небо заплакало: і я не знаю,  (більше…)

Позначки:,

Світлана КОСТЮК. Світ – це ліс…

світ – це ліс

незахищений первісний ліс

в ньому сарна – це ти

а стежки – як новітні лекала

темно скрізь

навіть промені Божі навскіс  (більше…)

Позначки:,

Марко МОСКАЛЮК. Виразна тиша

Олені Щавинській

 

Тиша виразна

Цинічно

Втиснулася в рамки

Естетичні та благородні…

І маленька скупа ніша

З острахом безпородним… (більше…)

Позначки:,

Світлана КОСТЮК. До синього коня

(новорічний мотив для сучасних кобзарів)

 

мій синій коню мій синій коню мій синій коню

лети галопом неси до сонця я не борóню

життя минає мій синій коню життя минає

немає вітру немає волі чудес немає

(більше…)

Позначки:, ,

Галина ВИНОГРАДСЬКА. Кольорове Різдво

… Ой пішов Петро по святе Різдво,

Його перейшло сиве голуб’є…

… Ти, святий Петро, то – святе Різдво!…

Давня карпатська колядка

Величаве панно вітражем понад світ –

Кольорове Різдво! – диво-птаха політ…

Вільнокрило ширяючи з райських узвиш,

подаруй хоч пір’їнку і в серці залиш

феєричну містерію райдужних віт,  (більше…)

Позначки:,

Іван ПЕРЕВЕРЗІН. Своя дорога

Я міркував про смерть так часто,

що зовсім занедбав життя —

дорогу ту, яку відкласти

не випада на майбуття.

І я збагнув: відстав од друзів,

прогаяв час щасливий свій…

І серце зчерствіло в притузі,

і зір мов випік суховій.                 (більше…)

Позначки:, ,

Іван МЕТОДІЄВ. Щастя

Щастя? – відвернув мені чиновник. –

День у нього нині неприймальний.

 

Щастя? – це мені вже продавальник. –

Та воно лиш для вітрин годиться,

покупців щоб вабити до себе.

 
Щастя? – долучається тандитник. –

Є, гадаю, дещо тут для тебе,

правда, трохи узялося ржею.

 

(більше…)

Позначки:, , ,

Мері Елізабет ФРАЙ. Не плач, де поховав, не стій

Не плач, де поховав, не стій.

Бо я не там. Бо я живий.

Я тисяча вітрів, їх біг.

Я блиск алмазний там, де сніг.

Я світло сонця на зерні.

Я дощ осінній, неземний.

І вранці-рано після лих

Я швидко підійму стрімких

Неголосних птахів ключі.

Я зорі, що м’які вночі.

Не плач, де поховав, не стій.

Бо я не там. Бо я живий.

(більше…)

Позначки:, ,

...10...121314